У будь-яку погоду, чи то сніг, чи дощ, чи завірюха й ожеледиця – до приміщення старої котельні, яка досі береже дух і вигляд минулого століття, приходять учні і наповнюють цю сіру, похмуру будівлю своїм дзвінким сміхом та молодечою енергією. Попри засилля ґаджетів та сотні спокус сучасного світу, юні вихованці дрогобицької СДЮШОР “Медик”, відбувши заняття у загальноосвітніх школах, 6 днів на тиждень присвячують 3-4 години інтенсивним тренуванням у “Медику”. За сприятливої погоди – це їзда на велосипедах різними маршрутами від 80 до 180 км (залежно від вікових груп). Якщо ж через погодні умови стан дорожнього покриття не дозволяє їздити, тоді заняття з загальної фізичної підготовки відбуваються на стадіонах, спортивних майданчиках міста та у власному спортзалі. Працюють до сьомого поту і хлопці, і дівчата.
Спортивна родина
У день моїх відвідин “Медика” тренування проходила молодша група велосипедистів. Найменшими спортсменами тут уже багато років опікується майстриня спорту Анастасія Омелянівна Дуб – у минулому сама вихованка “Медика”, учасниця міжнародних змагань, а тепер тренерка-викладачка.
Уже з порога директор СДЮШОР Павло Попович розповідає про відданість справі кожного працівника. На підтвердження цих слів, далі в коридорі зустрічаємо старшого тренера Володимира Мироновича Савчина.
Чоловік ділиться, що саме цього дня виповнилося 33 роки з моменту його тренувально-викладацької діяльності у велошколі.
Заступниця директора Галина Іванівна Франків працює тут 17 років, у цій школі навчався її син, його фото на дошці пошани серед найкращих випускників. Окрім своїх прямих обов’язків, жінка трепетно береже пам’ять про історію велошколи та її вихованців.
А у веломайстерні ремонтує двоколісний транспорт Леонід Іванців, який тут від самого початку діяльності велошколи і брав участь у її заснуванні.
А починалося все пів століття тому із великого захоплення велоспортом дрогобичанина Ігоря Романишина.
“Відданий фанат велосипеда Ігор Романишин разом з однодумцями орендували приміщення і спочатку створили тут велогурток. Таким чином, заручившись підтримкою профспілки медичних працівників, 1 квітня 1974 року вони офіційно заснували дитячо-юнацьку спортивну школу як окрему юридичну особу. Оскільки фундаторами та офіційними засновниками виступили медики – звідти й назва школи. Ігор Романишин весь час, аж до своєї смерті у 2008 році, був незмінним директором школи, саме тут він здобув почесне звання Заслуженого тренера України. У 2000 році під його керівництвом “Медику” було надано звання спеціалізованого закладу, де готують спортсменів до збірної України та майбутніх учасників Олімпійських Ігор. Варто наголосити, що Дрогобич – один з небагатьох райцентрів, де є велошкола такого рівня. Це заслуга керівника і колективу школи, а також міста, яке утримує школу на балансі”, – розповідає Павло Попович.
За період діяльності “Медика” школа виховала цілу плеяду талановитих спортсменів, які прославляли рідний Дрогобич не лише в Україні, а й далеко за її межами. Пам’ять про легенд велоспорту бережуть численні світлини на стінах та дбайливо оформлені в альбоми вирізки ще із радянських газет.
Та все ж, як каже Павло Попович, найвагоміше досягнення для будь-якого спортсмена – це відбір на участь у змаганнях найвищого ґатунку – світових чемпіонатах. Серед вихованців “Медика” таких спортсменів 7:
- Ігор Киселиця (1989 рік);
- Руслан Кормило (1993 рік);
- Ярослав Попович (2000 рік – здобув “срібло”, 2001 рік – “золото”);
- Володимир Білека (2001 рік);
- Олег Соломко (2006 рік);
- Святослав Лупіцький (2011 рік);
- Ярослав Паращак (2017 рік).
Ну, і звичайно, мрія кожного спортсмена – участь у Олімпійських іграх. Двічі: у 2004 році в Афінах та у 2008 році в Пекіні – у них вдалося взяти участь Ярославу Поповичу.
Також Ярослав Попович і Володимир Білека були учасниками і призерами таких престижних велоперегонів, як Тур де Франс, Джиро д’Італія, Вуельта (Іспанія).
Із кожних результативних велоперегонів Ярослав та Володимир дарували майки своїй рідній школі. Вони тепер прикрашають стіни однієї з кімнат “Медика”, зокрема і майка, в якій Ярослав Попович здобув “золото” Чемпіонату Світу у 2001 році.
“Неважливо чи здобув спортсмен на чемпіонаті світу нагороду, уже сам факт відібратися туди – вагомий здобуток”, – каже пан Павло і додає, що дуже престижною і бажаною для велогонщиків є участь в багатоденних світових велогонках, таких як Тур де Франс, Джиро д’Італія, Вуельта. Але, на жаль, уже тривалий час там не представлено жодного спортсмена від України.
Представляти нашу державу на найвищому рівні у велоспорті загалом продовжує лише Ярослав Попович, який обіймає посаду спортивного директора однієї з найсильніших команд світу, Lidl Trek. Володимир Білека працює на посаді тренера однієї з континентальних команд в Італії.
Війна перешкодила планам. Оновлення – після перемоги
Павло Попович очолив “Медик” у 2008 році після смерті Ігоря Романишина. За його керівництва у 2010 році СДЮШОР отримала вищу категорію. Це потребувало відповідності спортивно-навчального закладу 12 жорстким критеріям і “Медик” ці вимоги успішно пройшов.
Тривалий період директор працював над тим, щоб створити для учнів гідні комфортні умови – приміщення старої котельні не бачило у своїх стінах ремонтів ще з радянських часів. Попри високий статус школи олімпійського резерву, це не дає навчальному закладу жодної копійки фінансування з державного бюджету – школа функціонує виключно за кошти міста. Тож Павло Попович неодноразово клопотав у міській раді про потребу в ремонті.
“Наша школа перебуває у жалюгідному стані порівняно з іншими навчальними закладами, тому дуже хотілося, щоб позитивні зміни та оновлення прийшли і в ці стіни”, – розповідає директор.
І ось таки нарешті вдалося добитися результату: у 2021 році проєкт з реконструкції приміщення “Медика” включили в Програму великого будівництва на 2022 рік. Радості тоді не було меж, але цим планам, на жаль, так і не судилося реалізуватися – всьому завадила війна.
Зараз Павло Попович каже, що проблема ремонтів через ситуацію в країні відійшла на другий план, головне – це ростити здоровим молоде покоління українців. Завдання велошколи – фізична підготовка дітей, дати їм можливість випробувати свої сили та реалізувати себе.
Найголовніше – уберегти молодь від поганого впливу вулиці та дати можливість проявити себе
Та найголовніше завдання, яке ставить директор перед собою та колективом – забрати дітей з вулиці. Саме там Павло Попович часто знаходить майбутніх вихованців “Медика”. Окрім оголошень про набір для залучення нових учнів, чоловік любить заводити розмови із дітьми, що катаються на велосипедах на дорогах сіл і міст. Павло Попович сам долає на велосипеді довгий шлях на роботу з Калинова, що в Самбірському районі, до Дрогобича і назад. І під час однієї з таких поїздок, 5 років тому, у Лішні він зустрів гурт хлопчаків на велосипедах. Тоді серед них був і Артур Стеців з Унятич, який зараз завойовує одну за одною медалі на чемпіонатах області та України. Та для цього спочатку довелося організувати в селі велогурток, куди зголосилися 27 дітей, і лише один із них – Артур з часом перейшов до “Медика” та продовжив тренування.
Павло Попович каже, що такий відсів є природним процесом у будь-якому виді спорту, а задача спортивних навчальних закладів – дати дітям можливість випробувати свої сили і знайти саме свій вид спорту.
“Пріоритет школи – не стільки зробити зі всіх чемпіонів, скільки зберегти здоров’я наших дітей, щоб молоде покоління зростало здоровим. Зараз ті кошти, що маємо, вкладаємо у якісний спортінвентар, докладаємо зусиль, щоб діти їздили на висококласних фірмових велосипедах. Але ми надіємося, що війна закінчиться і місто знайде кошти, щоб привести тут все до належного стану”, – каже директор.
Навчання у СДЮШОР «Медик» для учнів є безплатним, також поїздки та участь у змаганнях для учнів відбуваються за кошти школи. Тобто реалізувати свої здібності у “Медику” може кожна дитина, для цього не потрібно значних додаткових затрат.
«Ми розклеюємо оголошення та запрошуємо до велошколи усіх охочих, даємо можливість спробувати себе всім, не відмовляємо нікому. Зараз у нас навчається 60 учнів, зокрема і понад 15 дівчат. Оптимальний вік з 10-12 років, але, якщо до нас приходять молодші з великим бажанням, то ми беремо і їх”, – каже пан Павло.
Школа має свій автомобіль який супроводжує учнів під час усіх тренувальних заїздів.
“У дорозі випадки бувають всякі, велосипедисти в дорозі виходять з ладу, тоді доводиться їх транспортувати автомобілем”, – розповідає тренер Володимир Савчин, який незмінно супроводжує своїх підопічних. Він каже, що процес тренування – це не просто звичайна їзда, а ціла наука. Аби досягнути результату, необхідна як фізична підготовка, так і бажання учня вчитися та засвоювати настанови тренера. А ще витривалість та вміння підійматися після кожного падіння і наполегливо йти до цілі. Тоді і результат буде.
А результати є – вихованці “Медика” з року в рік завойовують десятки медалей на обласних та національних чемпіонатах.
Ось і цього року за підсумками сезону-2024 скарбничка “Медика” поповнилася 95 медалями – з них 32 золоті, 29- срібні та 34 – бронзові. Це заслуга таких вихованців велошколи, як Анастасія Сатурова, Артур Стеців, Назар Павич, Максим Венгрин, Павло Лозинський, Павло Коваль, Олександр Лепак, Назар Пиль, Віталій Пристай. І, якщо взяти до уваги, що на змаганнях наші юні спортсмени змагаються із вихованцями спецшкіл-інтернатів та коледжів, де підготовці велосипедів присвячений весь навчальний процес, то вага цих медалей стає ще більш значущою.
Віра ЧОПИК, фото авторки