Мандрівник, який відвідав за своє життя хоча б декілька країн, знає, що кожна з них має свій особливий колорит, на який найбезпосереднішим чином впливає побут місцевих жителів. І якщо з Європою, у більшості випадків, все більш-менш зрозуміло — звички європейців все ж не так кардинально відрізняються від українських, інформує Ukr.Media.
То з жителями країн Азії ситуація набагато складніша, адже будь-яке випадково кинуте слово або незначний жест можуть образити місцевих жителів і виставити мандрівника не в найкращому світлі. Тому, перед тим, як вирушати в подорож, особливо це стосується країн, побут яких разюче відрізняється від українського та європейського, слід добре вивчити звичаї та звички місцевих жителів. По-перше, це цікаво, а по-друге, можна позбавити себе зайвого головного болю.
Чи знали ви, що індійські чоловіки практично не вживають алкоголь? Справді так, адже в Індії вживання алкоголю вважається справою, що не до вподоби богам. А піти проти волі вищих сил жоден індус не наважиться…
Зате під час посиденьок з друзями індійські чоловіки п'ють "Кока-Колу" і їдять фрукти та солодощі. І, в принципі, не надто страждають через відсутність алкогольних напоїв.
Індійці — дуже гостинний народ, тому коли в їхні будинки приходять гості, особливо іноземці, зустрічають їх як найбільш шанованих і поважних людей. Гостям виділяють найкраще місце за імпровізованим столом і підносять найсмачніші страви.
Чому за імпровізованим? Тому що трапезувати індуси звикли на підлозі, а столи і стільці використовують як додаткові місця для складання домашніх речей. Порційні тарілки теж використовують не часто — їхню роль виконують бананове листя. Та й виделки, треба сказати, в індусів не в пошані: набагато зручніше їсти руками! Точніше, однією рукою.
Під час трапези індійці користуються тільки правою рукою, оскільки ліва вважається "нечистою". Називають "нечистою", оскільки нею індійці здійснюють водні процедури після туалету. Туалетний папір в Індії можна зустріти лише в дорогих готелях або ресторанах. Зате праву руку, окрім трапези, використовують ще й під час молитов.
В індійців досить своєрідне ставлення до сміття загалом і гігієни зокрема. Так, наприклад, вони не вважають ганебним викидати порожні пляшки або використану упаковку у вікна поїздів або автобусів, плювати під ноги собі й оточуючим, а також спалювати речі, які, на їхню думку, є сміттям.
Варто зазначити, що сміттєпереробні заводи в Індії є, от тільки навіщо щось переробляти, якщо можна просто спалити?! Причому спалюється абсолютно все: і папір, і пластик, і тканина. З цієї причини над вулицями багатьох невеликих індійських міст можна помітити дим від багать, що замінюють індусам урни. Справжні ж урни є тільки у великих містах, в усіх інших сміття жителі кидають, де їм заманеться.
Вуличні індійські кухарі в процесі приготування чергової страви нерідко кидають використану упаковку у вогонь, на якому вона, власне, і готується. І неважливо, що це за сміття: папір чи пластик. Усі шкідливі випари обов'язково потраплять у їжу. Але хто про це думає?! Як і ніхто не думає про те, що протирати стіл і підлогу однією ганчіркою категорично не можна! В індусів відсутній подібний поділ, тому вони запросто можуть використовувати одну ганчірку для миття зовсім різних поверхонь. І це теж не вважається в Індії чимось ганебним.
У питаннях жіночої гігієни Індія теж попереду планети всієї… Я думаю, ви зрозуміли, що це був сарказм. Лише близько 30-40% усіх індійських дівчат під час критичних днів користуються засобами особистої гігієни. І тут питання не тільки в грошах або їх відсутності, а в принципі у ставленні індусів до цього делікатного питання.
Під час "цих" днів жінку в Індії вважають "нечистою", і на цей період її можуть відселити в окреме приміщення або взагалі відправити жити на вулицю. Тому жінки всіляко намагаються приховувати прихід "цих" днів, дівчатка ж не відвідують навчання і взагалі намагаються нікуди не виходити. Ну а жіночі гігієнічні засоби в Індії взагалі вважаються предметом розкоші, і їх купівля — непотрібна трата грошей.
Особливості гігієни індусів проявляються і в їхньому способі пити воду. Вони це роблять так, щоб у жодному разі не торкатися губами шийки пляшки, бортика чашки або будь-якого іншого посуду. В Індії з однієї тари можуть пити відразу кілька людей, і, самі розумієте, наслідки можуть бути найнепередбачуванішими. У місцевих навіть є приказка з цього приводу: «Не цілуй пляшку — це не жаба!».
Індуси ніколи не вітають один одного обіймами і не тиснуть руки при знайомстві. Таким чином вони зберігають власну чистоту. А щоб привітати іншу людину, в Індії зазвичай складають долоні і промовляють "Намасте". Старшим родичам і батькам індуси кланяються максимально низько.
І, до речі, ще пару слів про батьків. В Індії не вважається чимось неприпустимим, якщо доросла дитина, підліток або навіть повнолітній, спить разом зі своїми батьками. І ніхто при цьому не відчуває ні незручності, ні дискомфорту. А все тому, що у індійських дітей і батьків дуже тісний духовний зв'язок, і спільний сон є особливим проявом турботи по відношенню один до одного. І так, людям, які виросли в іншій культурі, прийняти подібне буде досить важко.
Ще одна вкрай цікава особливість індійського побуту — це спосіб отримання грошей з боржника. Подібна практика, до речі, використовується в Індії повсюдно, причому не тільки в приватних випадках, але й під час мітингів і демонстрацій, як варіант домогтися бажаного. Отже, цей спосіб називається дхарна, і його суть полягає в тому, що кредитор (людина, яка дала гроші) оголошує голодування доти, доки боржник не виплатить йому борг.
Більш того, кредитор може цілодобово перебувати в будинку у боржника або повсюдно ходити за ним з прив'язаним до шиї каменем або іншим важким вантажем. Дивний спосіб домогтися свого? Однозначно дивний, однак до нього вдаються не тільки прості, але й досить заможні громадяни. А, значить, він працює…
Також в індусів не прийнято відзначати День Народження, та й загалом рахувати роки. Скажу більше, саме свято в Індії відзначається лише кілька перших років життя дитини, а потім це вже перестає мати будь-яке значення. Приблизно так само індуси ставляться і до паспортів, і далеко не всі жителі країни мають цей документ. А навіщо, якщо наявність паспорта в Індії не є обов'язковою?! Більш того, немає паспорта — немає віку, адже фіксувати дати просто ніде!