Фото: Reuters Дію «зернової угоди» продовжено
Чорноморську зернову ініціативу, покликану гарантувати безпечне транспортування аграрної продукції через Чорне море, подовжено ще на 120 днів. Що передбачено угодою, що буде з цінами і як на неї реагує світ?
У Стамбулі в четвер, 17 листопада, ще на 120 днів було подовжено дію «зернової угоди», або ж «ініціативи», як її ще називають, згідно з якою з українських портів здійснюється експорт агропродукції.
Угода, вперше досягнута в липні, яку тепер було подовжено на чотири місяці, має на меті створення і функціонування захищеного морського транзитного коридору для експорту українського зерна і недопущення глобального дефіциту продовольства. Завдяки ній вдалося відновити експорт із трьох портів в Україні. Що зміниться тепер і як на її подовження відреагували в Україні та світі — в огляді DW.
Що саме експортується?
За наявними даними, до цього часу завдяки угоді було експортовано понад 11 мільйонів тонн продукції сільськогосподарського призначення в 38 країн світу, в тому числі 4,5 мільйона тонн кукурудзи, 3,2 мільйона тонн пшениці. Крім того, цим коридором експортувалося насіння ріпаку, соняшникова олія, макуха і ячмінь.
До початку повномасштабної війни Росії в Україні багато країн, особливо в Африці та на Близькому сході, значною мірою покладалися на імпорт зернових з України. Наприклад, Ємен, де панує гуманітарна катастрофа, за наявними даними, до половини своїх потреб у пшениці забезпечував за рахунок імпорту з України та Росії. Крім продажу, за даними українських ЗМІ, Україна відправляла зернові й безкоштовно, як гуманітарну допомогу, наприклад, до Сомалі та Ефіопії.
На яких умовах?
Україна на переговорах у Стамбулі пропонувала розширити угоду для залучення до експорту двох додаткових портів у Миколаївській області. З наявних наразі даних незрозуміло, чи географія портів відвантаження після подовження угоди тепер пошириться і на Миколаївщину. Досі угода покривала три порти — Одеса, Чорноморськ і Південний. Ці троє мають сумарну потужність для відвантаження близько трьох мільйонів тонн агропродукції на місяць, уточнює інформагенція Reuters.
До початку російського вторгнення порти Миколаївщини забезпечували близько 35 відсотків українського експорту продовольства. Миколаїв, за експортними даними 2021 року, був другим за величиною зерновим терміналом в Україні. У Києві наголошували, що залучення Миколаєва до угоди дозволить значно збільшити обсяги відвантаження зернових та олійних культур. Україна у Стамбулі пропонувала подовжити угоду відразу на рік або більше, водночас в Кремлі заявили, що безстрокове подовження угоди не обговорювалося. «Ми б, звичайно, хотіли, аби ця ініціатива була безстроковою. — сказав в інтерв’ю DW міністр агропромислової політики та продовольства України Микола Сольський. — Але оскільки перший раз вона була підписана на 120 днів, тому і зараз була підписана на стільки ж».
Росія, яку вважають найбільшим у світі експортером пшениці, раніше заявляла, що дасть згоду на продовження угоди, якщо сама зможе експортувати власне зерно та добрива. Серед вимог, які висувала Москва, було пом’якшення санкцій щодо державного Россельхозбанку та його підключення до системи банківських переказів SWIFT, що мало би сприяти збільшенню російського експорту.
Наприкінці жовтня, після серії вибухів у порту окупованого Севастополя, в Москві заявили, що виходять із «зернової угоди». Втім, вже за три дні в Кремлі повідомили, що повертаються до її виконання після отримання «письмових гарантій» Києва про невикористання зернового коридору для ведення бойових дій. В МЗС України тоді заперечили, що надавали Москві будь-які нові письмові гарантії.
Чи допомогла угода запобігти глобальній продовольчій кризі?
На тлі війни різкий спад постачань від України — великого глобального експортера сільськогосподарської продукції — відіграв значну роль у ціновій кризі на продовольство. Однак експерти вказують і на інші фактори.
Серед них наслідки пандемії COVID-19 та кліматичні негаразди, які продовжують негативно впливати на виробників сільгосппродукції. Експерти, зокрема, вказують на недавні масштабні посухи в Аргентині та Сполучених Штатах.
Вирва від обстрілу на пшеничному полі поблизу Краматорська, липень 2022
Відкриття коридору завдяки «зерновій угоді» дозволило Україні частково відновити поставки на світові ринки. Але все ж вони залишаються на набагато нижчому, ніж до війни, рівні.
Через бойові дії в Україні навіть транспортування зерна до морських портів стало непростим завданням. Водночас українські аграрії скоротили посіви зернових культур, адже внутрішні ціни залишаються нерентабельними, тоді як поля для засіву у ході війни неодноразово потрапляли під обстріли і випалення.
Чи допомогла угода стримати ціни на пшеницю?
Відразу після вторгнення РФ в Україну 24 лютого ціни на Чиказькій товарній біржі, яку вважають своєрідним барометром «ф’ючерсів» (угод на майбутнє.- Ред.) сільськогосподарської продукції, ціни на пшеницю різко зросли. Останнім часом вони повернулася приблизно на рівень, який передував початку російської війни.
Оглядачі вважають, що здатність України експортувати мільйони тонн пшениці морським коридором таки дозволила дещо стабілізувати продовольчі ціни. Іншими сприятливими факторами став рекордний цьогорічний урожай в Росії, а також посилення долара США на валютних ринках.
Могадішо, Сомалі: країні загрожує голод через найсильнішу за 40 років посуху і зростання цін на харчові продукти
Все ж світові ціни на основні харчові продукти, вироблені на основі пшениці, такі як хлібобулочні і макаронні вироби, залишаються значно вищими торішнього рівня в багатьох країнах, особливо, в економіках, що розвиваються. І це незважаючи на зниження чиказьких ф’ючерсів, адже одночасно впав курс багатьох місцевих валют, значно зросли ціни на енергоносії, що викликало зростання витрат на транспортування та розфасовку товарів. Зростання цін на харчові продукти повною мірою відчув на собі кінцевий споживач. Особливо сильно це вдарило по найбільш незахищених верствах населення у багатьох країнах світу.
Що з безпекою морського коридору та безпекою екіпажів?
Морські міни у Чорному морі становлять серйозну загрозу для суден та їхніх екіпажів, відкрито говорили моряки судна Razoni, яке одним із перших вийшло у море за умовами «зернової угоди» 1 серпня під прапором Сьєрра-Леоне.
Українські, румунські, болгарські та турецькі військові водолази і сапери докладають великих зусиль для усунення загроз від мін у Чорному морі. Втім, на повне розмінування можуть піти місяці і навіть роки.
Страхові компанії раніше заявляли, що готові страхувати маршрут тільки, якщо здійснюватиметься міжнародний супровід суден і буде представлено чітку стратегію боротьби з морськими мінами. Відтоді було досягнуто необхідних домовленостей зі страховими компаніями, основні з яких зводяться до того, що судна мають чітко слідувати заданим курсом у межах безпечного коридору. Зокрема, послуги зі страхування забезпечує страховик Ascot групи Lloyd’s of London. Покриття ризиків оцінено на суму до 50 мільйонів доларів США за кожен морський рейс.
Представники Спільного координаційного центру перевіряють судно «Razoni», серпень 2022
На початку війни близько 2 тисяч моряків з усього світу застрягли в українських портах. За даними Міжнародної палати судноплавства (ICS), станом на кінець жовтня таких залишалося в Україні 346 осіб.
У вересні в Україні набув чинності указ, яким морякам попри обмеження воєнного стану дозволяється залишати межі країни. Цей крок був спрямований на забезпечення робочої сили для гарантування безперебійного експорту зернових.
До Спільного координаційного центру в Стамбулі, який має здійснювати нагляд за дотриманням зернової угоди, входять представники України, Туреччини, РФ та ООН.
Як реагують у світі на продовження угоди?
У Києві привітали продовження угоди. Як зазначив президент України Володимир Зеленський, «світ побачив, що без українського експорту неможливо забезпечити глобальну продовольчу безпеку», — заявив він.
«Для України це основний коридор для вивезення зерна, важливий для українських фермерів та всіх людей у світі, адже це стримує ріст цін на продовольство», — додав у розмові з DW міністр Сольський.
Схвальні слова пролунали і від президента Турецької республіки Реджепа Таїпа Ердогана. «Очевидно, наскільки важливою є ця угода для безпеки світових постачань продовольства», — сказав він. В міноборони Туреччини розповіли, що дводенні переговори з приводу подовження угоди проходили у «позитивній і конструктивній атмосфері».
У схвальному ключі про подовження угоди також висловилися генсек ООН Антоніу Гутерріш, держсекретар США Ентоні Блінкен, голова Європейської ради Шарль Мішель та інші політики.
У федеральному уряді Німеччини зазначили, що угода «допоможе найбіднішим людям, які найбільше страждають від високих цін на продукти харчування», — цитує інформагенція KNA заяву міністерки економічної співпраці і розвитку Свеньї Шульце.
Привітав угоду і міністр сільського господарства ФРН Джем Ездемір: «Україна показує, що навіть у часи найбільшої біди вона бере на себе відповідальність за голодних у світі». Водночас Ездемір закликав не покладатися на надійність російської сторони. «Треба очікувати, що Путін і надалі використовуватиме Чорноморську «зернову угоду» як засіб тиску», — застеріг Ездемір.
Джерело: Українська служба DW