Нові обов’язки для мерів: енергобезпека як тест на спроможність громад
Президент України поставив чітке завдання: до 1 вересня мери міст і голови обласних адміністрацій мають підготувати реальні плани захисту енергетичної інфраструктури. Фактично держава переклала відповідальність за стійкість електропостачання на місцевий рівень. І тут постає логічне питання — наскільки готовим до цього виклику є Шептицький.
На папері все виглядає просто: аналіз ризиків, резервні джерела живлення, координація з комунальними підприємствами. Але реальність у місті значно складніша. Комунальна інфраструктура Шептицького давно працює на межі можливостей. Зношені мережі, постійна залежність від електроенергії та обмежені фінансові ресурси роблять будь-який «план захисту» швидше декларацією, ніж дієвим інструментом.
Окрема проблема — гроші. Уже зараз місто змушене шукати додаткові кошти, щоб покривати зростання тарифів на електроенергію для водоканалу та інших критичних служб. У таких умовах інвестувати в повноцінний захист енергетичних об’єктів — генератори, укриття, дублюючі лінії — завдання надзвичайно складне.
Не можна оминути й управлінський аспект. Міський голова Андрій Залівський неодноразово говорив про турботу про комфорт і безпеку мешканців. Тепер ці слова доведеться підтверджувати конкретними рішеннями. Захист енергетики — це не перенесений звіт і не гарна презентація, а щоденна робота, жорсткі пріоритети й відповідальність за результат.
До 1 вересня часу небагато. Для великих міст це виклик, але для невеликої громади з обмеженим бюджетом — майже іспит на виживання. Якщо план буде формальним, місто ризикує залишитися сам на сам із проблемами під час чергових атак або блекаутів.
Рішення Києва логічне в умовах війни, але воно оголило головне: не всі громади сьогодні мають однакові стартові можливості. Для Шептицького це момент істини — або реальні кроки до енергостійкості, або черговий документ, який красиво виглядатиме в шухляді, але мало допоможе містянам у критичний момент.