У селі Урич в музеї, що належить до Державного історико-культурного заповідника «Тустань» відбулася презентація двох нових експозиційних просторів — гридниці та кімнати для дітей. Їх облаштували виключно коштом, отриманим від продажу вхідних квитків. Про нові можливості для відвідувачів журналістам розповіли директор заповідника Андрій Котлярчук та наукові співробітники заповідника, дослідники Нестор Рибчинський та Оксана Стефанишин.
— Наш музей функціонує ще з 1997 року. Ми розповідаємо про архітектуру фортеці, показуємо макети, автентичні артефакти, знайдені під час розкопок, — розповів директор Андрій Котлярчук. — Але водночас працюємо над створенням інтерактивних середовищ, які дають змогу краще зануритися в історію — зокрема, для дитячої аудиторії.
Новий простір під назвою «гридниця» відтворює середньовічне приміщення, у якому воєвода збирав своїх воїнів. Це спроба музейників відтворити те життя, яке вирувало в наскельній фортеці Тустань у часи її найвищого розквіту. Серед експонатів — копії артефактів, які знайдено у Тустані. Їх можна взяти до рук, роздивитися, оцінити вагу та фактуру.
— Ми хотіли створити середовище, у якому відвідувач не лише побачить історію за склом, а й буквально зможе доторкнутись до неї, — зазначив дослідник Нестор Рибчинський. — Для багатьох це перший досвід такої взаємодії з минулим. До того ж копії спеціально виготовлено з урахуванням потреб людей із порушеннями зору.
У гридниці також встановлений макет інтер’єрів фортеці, який дає змогу побачити, як могли виглядати різні приміщення кілька століть тому: кімната, де воєвода проводив зустрічі, а також каплиця, комора, кухня, зброярня, майстерня. Реконструкції ґрунтуються на дослідженнях, археологічних знахідках і гіпотетичному відтворенні простору.
Дитяча кімната з “порталом у Середньовіччя”
Паралельно в музеї облаштували дитячу кімнату. За словами Оксани Стефанишин, простір призначений не лише для розваг, а й для ознайомлення дітей з історією фортеці у доступній формі. Тут діти зможуть не лише погратися, а й виконати завдання з вімельбуха (книги-квесту) “Тустань”
— Це досвід, який цікаво пережити не лише дітям, а й дорослим. Він дозволяє по-новому сприймати фортецю Тустань — не лише як пам’ятку, а як живу історію, яка говорить з нами мовою сучасності, — розповіли музейники.
Дитячу кімнату створювали з думкою про комфорт та потреби дітей, а також батьків із малечею.
— Ми старалися зробити це місце насамперед безпечним і спокійним. Після великої екскурсії, після відвідин музею просто неба та експозиційних залів, дитина може втомитися. Тому це — закритий простір, який не є транзитним: сюди можна просто зайти, побути, — розповідає Оксана Стефанишин.
Кімната також слугує зоною усамітнення. За словами дослідниці, часто виникає ситуація, коли мама з маленькою дитиною потребує спокійного куточка — і саме тут є така можливість.
Простір оснащений ігровими елементами: зокрема, тут є дерев’яні кубики, з яких можна відтворити фортецю Тустань. Для дітей також підготували низку інтерактивів.
Один із найцікавіших об’єктів — макет-діорама, прихована за стіною. Зовні це — лише поверхня, та якщо заглянути у спеціальне «вікно», потрапляєш у середньовічну Тустань часів її розквіту. У діорамному віконці є кнопки для вмикання дня та ночі, що дозволяє «оживити» сцену. Діти можуть побачити, як виглядала фортеця всередині, чим займалися її мешканці.
Окрім того, у кімнаті є прості пристрої для тактильних занять: наприклад, перебивачки, на яких дитина може створити зображення, переносячи їх із шаблону на папір.
Ще один елемент — інтерактивна книга формату «вімельбух». Вона майже не має тексту, зате наповнена деталізованими ілюстраціями. На кожному розвороті зображені мешканці фортеці, а дитина отримує завдання: знайти певного персонажа або предмет.
— Це книжка не тільки для дітей. Вона втягує у процес гри і дорослих. Ми спостерігали, як цілі родини захоплено шукають героїв на малюнках. Це можливість не просто дати дитині знання, а зробити це в емоційному, живому форматі, — зазначила Оксана Стефанишин.
Таким сином, новий дитячий простір у Тустані — це не лише зона відпочинку, а й частина музейної програми, що допомагає зробити історію ближчою та зрозумілішою для наймолодших відвідувачів.
Бойківська кухня нарешті на території заповідника
Презентацію доповнив показ традиційних бойківських страв, які відтепер можна буде скуштувати просто на території пам’ятки. Як зізнався директор “Тустані” Андрій Котлярчук, цього дуже бракувало, адже гості завжди хочуть звідати щось автентичне на туристичних локаціях.
Страви представив дослідник бойківської культури, голова Львівського товариства “Бойківщина” Андрій Німець.
Презентація завершилась частуванням традиційних страв бойківської кухні – книші, лиганці, зелений борщ, запечені ребра – годі все було здужати! Ще й на десерт ябчанка! Тож відтепер відвідувачі наскельної фортеці зможуть не лише побачити та почути про культуру Бойківщини, а й скуштувати її смак.
У одному з просторів “Тустані” відкрили фотовиставку Михайла Рожка
У день презентації нових музейних просторів у Тустані директор заповідника Андрій Котлярчук також не обійшов увагою постать видатного дослідника, краєзнавця та фотографа Михайла Рожка. Нині у одному з музейних просторів, що входить до заповідника і розташований в хаті у Глибокому, експонується виставка його світлин.
— Виставка складається з двох тем. Перша — це постать Михайла Рожка, а також сторінка його життя, пов’язана з дослідженням народної архітектури бойківського краю, — розповів Котлярчук.
За його словами, на початку 1990-х років Рожко здійснив кілька експедицій, у межах яких зафіксував на плівку унікальні архітектурні об’єкти. Більшість цих світлин ніколи раніше не публікувалися.
— Він фокусувався на найцінніших експонатах у їхньому природному середовищі — хати, стодоли, господарські споруди. Частину з цих об’єктів сьогодні вже втрачено або ж вони перебувають у критичному стані. І саме тому виставка набуває особливої ваги: вона фіксує те, що не встигли музеєфікувати, — додав директор заповідника.
Фотовиставка, яку можна побачити у Глибокому, — не лише вшанування пам’яті дослідника, а й важлива нагода побачити, якою була дерев’яна народна архітектура Бойківщини на межі XX століття. А також це ще один крок для збереження пам’яті про втрачене, бодай на фотографіях.
Урич – серед найкращих сіл світу
Варто згадати, що наприкінці минулого року село Урич було визнане як одне з найкращих туристичних сіл світу. Таке звання невеликому селу на Львівщині присудила Всесвітня туристична організація ООН. Безумовно, це стало можливим завдяки наявності на території села кам’яних скель, на яких у давнину була споруджена наскельна фортеця-град, відома у той час, як митниця на прикордонні.
Вона знаходилася на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи. Тустань була волосним центром та митним пунктом, де збирали соляне мито та мито за переганяння худоби. Перші згадки про Тустань датуються 1340 роком, а останні – 1565 роком.
Сьогодні КЗ ЛОР “Державний історико-культурний заповідник «Тустань» активно розвиває інфраструктуру, прагнучи стати простором не лише для глибшого занурення в історію, а й можливістю доторкнутися до неї, бути доступним для різних категорій відвідувачів. І нові локації — черговий крок у цьому напрямі. Окрім інтерактиву та осучаснення, заповідник поповнюється також і артефактами. Зокрема, нещодавно поруч з уже відомою хатою у Глибокому, постала ще одна стара бойківська хата, яка стане ще однією цікавою локацією, адже, як каже Андрій Котлярчук, у заповіднику прагнуть не просто законсервувати старовину, а оживити її та надати нової функціональності.
Заповідник вже традиційно кожного місяця є серед лідерів за кількістю відвідувачів на Львівщині, і їх кількість невпинно зростає. А у червні цього року заповідник Тустань побив рекорд – його відвідали майже 30 тисяч осіб і це найбільший показник за час повномасштабного вторгнення.
До слова, уже з по 1 по 3 серпня, у заповіднику пройде традиційний «Табір історичної реконструкції та живої історії «Тустань – 2025». На гостей чекатимуть майстерні ремесел, двобої та штурми, ярмарок, страви української кухні, лекції, демонстрації, історичні експерименти та багато інших активностей у дусі середньовіччя.
Віра ЧОПИК, фото авторки
Відео з презентації музейних просторів можна переглянути на нашій сторінці у фейсбук:
