Сьогодні, 2 листопада, Львів попрощається з чотирма Героями: Михайло Митник, Роман Денис, Юрій Лунь, Юрій Орлик загинули, захищаючи Україну. Про це повідомляє прессулужба ЛМР.
Об 11:00 год. розпочнеться Чин похорону Юрія Луня та Михайла Митника, об 11:30 год. – міська церемонія прощання з Героями на площі Ринок.
О 15:00 год. розпочнеться Чин похорону Юрія Орлика й Романа Дениса, 15:30 год. – міська церемонія прощання з Героями на площі Ринок.
Поховають військовослужбовців на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Михайло Митник (05.01.1988–26.10.2022). Уродженець села Долобів, Львівської області.
Навчався у Хлопчицькій середній загальноосвітній школі I-III ступенів Самбірського району Львівської області. Закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.
Після завершення навчання протягом 2009–2010 років проходив військову службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Був старшим навідником.
Захоплювався футболом, був гравцем клубу «Дністер» та неодноразовим чемпіоном Самбірського району.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Михайла Митника залишилися дружина, син, батьки та дві сестри.
Роман Денис (18.05.1986–27.10.2022). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 78. Закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва» (тоді — Вище професійне училище № 48 міста Львова). Після завершення навчання проходив строкову військову службу.
У мирний час працював водієм за кордоном, об’їздив майже всю Європу.
Впродовж 2015–2017 років виконував бойові завдання в зоні проведення Антитерористичної операції у складі 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас» 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України.
Після повернення до цивільного життя продовжував працювати водієм. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно повернувся з-за кордону та повторно вступив до лав 46-го батальйону.
У Романа Дениса залишилися батьки, двоє братів та дружина.
Юрій Лунь (30.06.1981–25.10.2022). Львів’янин.
Навчався у Ліцеї № 18 Львівської міської ради. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України».
Під час проходження навчання в коледжі вступив на військову службу. Згодом здобув юридичну освіту у Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».
Займався приватним підприємництвом. У 2010 році був обраний депутатом VI-го скликання Львівської міської ради від Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. У 2014 році вступив до лав добровольчого батальйону «Січ», до 2020 року виконував бойові завдання у містах Слов’янськ, Дебальцеве, Мар’їнка, Авдіївка, Краматорськ та селищі Піски Донецької області.
Із початком повномасштабного вторгнення держави-терориста повернувся на військову службу задля захисту столиці. Згодом боровся із російськими окупантами у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Юрія Луня залишилися батьки, сестра, брат та велика родина.
Юрій Орлик (09.01.1973–25.10.2022). Уродженець міста Владивосток.
У ранньому віці з родиною переїхав до Львова.
Навчався у Ліцеї № 10 імені святої Марії Магдалени Львівської міської ради. Професійно займався фехтуванням. Після закінчення 8-го класу вступив до колишньої Київської середньої загальноосвітньої школи-інтернату спортивного профілю.
Згодом повернувся до Львова та навчався у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського (тоді — Львівський державний інститут фізичної культури). Після завершення навчання проходив військову службу на посаді радіотелефоніста.
У мирний час працював у столярному та мебельному цехах, а також у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-канадське підприємство «РосанПак».
Із початком повномасштабного вторгнення агресора став на захист Батьківщини у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.
У Юрія Орлика залишилася мама.
