Україна зробила у Франції замовлення на 100 винищувачів Rafale. На авіабазі Віллакубле 17 листопада президенти Зеленський і Макрон підписали декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері придбання нашою країною оборонного обладнання.
Міністр оборони Денис Шмигаль розкрив деякі результати візиту українського Президента до Франції. Зокрема, домовлено про надання французьких багатоцільових винищувачів четвертого покоління, розроблених компанією Dassault Aviation. Про це урядовець написав у Telegram.
Він зауважив, що йдеться про один з найкращих бортів, які можна використовувати для захисту України.
Про історію створення, варіанти цього літального апарату та його участь у бойових діях репортеру АрміяInform розповів дослідник військової історії, техніки та озброєння, доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук.
— Андрію Івановичу, а з чого власне почалася історія створення цього нині знаменитого французького винищувача?
— У 1975 р. у Франції розпочались дослідження, спрямовані на розробку бойового літака АСТ (Avion de Combat Tactique). Машину розглядали як доповнення до легкого мисливця «Міраж-2000», оптимізованого для завдань ППО. Важчий АСТ мав вирішувати значно ширше коло завдань: завоювання переваги в повітрі, завдавання ударів по наземних (надводних) цілях і ведення розвідки.
Він мав замінити літаки «Міраж F1» і «Ягуар», а його палубний варіант АСМ (Avion de Combat Marine) — прийти на заміну машинам «Етандар IVP», «Супер Етандар» і F-8E(FN) «Крусейдер». У 1978 р. фірма «Авьйон Марсель Дассо» отримала від французького уряду два контракти на розробку літаків АСТ і АСМ.
— Що, на вашу думку, особливо вирізняє цю бойову машину з-поміж інших винищувачів четвертого покоління? Які ключові технічні рішення були обрані для Rafale на етапі проєктування?
— Для літака вибрали схему «качка» із цілком поворотним переднім горизонтальним оперенням і трикутним крилом. Передбачалось застосувати цифрову ЕДСУ. Силова установка передбачала два нові ТРДДФ SNECMA М88-2.
Для відпрацювання основних розв’язань виготовили літак-демонстратор АСХ, згодом названий «Рафаль А». Через неготовність двигуна М88-2 на першому етапі випробувань «Рафаль А» обладнали американськими ТРДДФ F404-GE-400 форсажною тягою по 7015 кгс. Лише на початку 1990 р. на літак встановили один М88-2 замість лівого двигуна F404.
У 1988 р. ухвалили рішення про створення трьох серійних варіантів літака: одномісного «Рафаль С» і двомісного «Рафаль В» для ПС, а також одномісного «Рафаль М» для ВМС. У квітні того ж року уряд замовив прототип «Рафаль» С01. Ця машина вийшла на випробування 19 травня 1991 р.
Від «Рафаля А» вона відрізнялась зменшеними розмірами й масою. 30 квітня 1993 р. вперше піднявся в повітря прототип двомісного варіанту «Рафаль» В01. Він розглядався швидше не як навчально-бойовий варіант, а як повноцінна бойова машина. У підсумку в комбінації «Рафаль С/В» була втілена ідея, яку американці реалізували у «зв’язці» одномісного бойового літака F/A-18E і двомісного F/A-18F.
— Тобто відразу було вирішено створювати авіаційні платформи як «для моря», так і «для суші». Який варіант був у пріоритеті?
— Питання оновлення парку літаків для морської авіації ВМС Франції було значно актуальніше, ніж для ПС. Тому створення палубного мисливця «Рафаль М» здійснювалось випереджуючими темпами. 18 грудня 1991 р. відбувся перший політ прототипу «Рафаль» М01. 19 квітня 1993 р. літак вперше здійснив посадку на палубу авіаносця «Фош».
Літак «Рафаль М» має деякі особливості, зумовлені специфікою експлуатації на палубі: посадковий гак і пристрій для старту з катапульти, посилене шасі, а також систему автоматичної посадки на авіаносець. На відміну від більшості сучасних палубних мисливців крило «Рафаль М» не складається.
Перший серійний «Рафаль М» розпочав льотні випробування 7 липня 1999 р. Рік по тому його передали на експлуатаційні випробування до флотилії 12F, а у 2002 р. палубний винищувач «Рафаль М» офіційно взяли на озброєння. У ПС перша ескадрилья «Рафалей» — ЕС 1/7 — була сформована лише влітку 2006 р.
— А які рішення, зрештою, реалізували конструктори й інженери на етапі серійного запуску у виробництво? Зокрема, щодо силової установки?
— У конструкції літака «Рафаль» широке застосування знайшли композитні матеріали. Силова установка серійних літаків налічує ТРДДФ М88-2Е4 максимальною/форсажною тягою 4970/7445 кгс. У перспективі передбачається застосовувати двигуни М88-3 тягою на форсажі 9180 кгс.
Внутрішній запас палива становить 5900 л на одномісних машинах, а на «Рафалі В» — 5300 л. Допускається підвіска п’яти ППБ — одного 2000-л під фюзеляжем і чотирьох 1250-л під крилом. Крім того, літак може нести два конформні паливні баки місткістю по 1150 л на верхній частині фюзеляжу (за кабіною екіпажу). Палубні літаки «Рафаль М» можуть нести контейнерні заправочні агрегати, тобто виступати в ролі літаків-заправників.
Усі модифікації літака «Рафаль» комплектуються багаторежимною РЛС з пасивною фазованою антенною решіткою «Талес» RBE2. Удосконалення цієї станції відбувається одночасно з виробництвом «Рафалей», тому літаки з БРЕО стандарту F1 обладнувались РЛС, здатною працювати лише по повітряних цілях. У такому режимі радар може супроводжувати до 40 цілей і наводити ракети на вісім з них.
РЛС літаків стандарту F2 набула здатності виявляти нерухомі наземні цілі, і лише літаки стандарту F3 обладнуються повністю багаторежимними радарами RBE2-АА з AФАР. Дальність дії такого радара збільшена принаймні на 50%.
РЛС доповнює оптико-електронна система OSF (встановлюється на літаках від стандарту F2), яка налічує два модулі: телевізійно-лазерний і тепловізійний. Для застосування високоточної зброї з лазерним наведенням застосовується прицільний контейнер «Дамоклес», а для літаків стандарту F3R — прицільно-розвідувальний контейнер «Таліос».
Для ведення повітряної розвідки застосовується контейнер RECO-NG з оптико-електронними датчиками і системою передачі інформації в реальному масштабі часу.
Літаки «Рафаль» обладнуються комплексом РЕБ «Спектра», який забезпечує попередження про радіолокаційне і лазерне опромінення, ракетний обстріл, а також постановку активних радолокаційних завад та відстріл хибних цілей.
— А що відомо про озброєння цих винищувачів?
— Вбудоване озброєння — 30-мм гармата GIAT 30M791 (125 снарядів). Підвісне озброєння на літаках «Рафаль С/В» розташовується на 14 вузлах: двох під фюзеляжем по вісі симетрії, двох під повітрозабірниками, двох під хвостовою частиною фюзеляжу, шести підкрильних і двох на кінцях крила.
«Рафаль М» має 13 вузлів — на ньому відсутній передній підфюзеляжний вузол. Основним озброєнням класу «повітря — повітря» є КР середньої дальності МІСА у двох варіантах: MICA EM з активною РЛ ГСН і MICA IR з тепловою ГСН. «Рафаль» може нести до 8 таких ракет. Крім того, літак може застосовувати КР ближнього бою R.550 «Мажик», а літаки стандарту F3R отримали на озброєння КР великої дальності «Метеор».
«Рафаль» може застосовувати широкий спектр керованої зброї класу «повітря — поверхня»: КАБ родини AASM, тактичні крилаті ракети «Апаш» і SCALP EG. Літаки стандарту F3 можуть застосовувати крилаті ракети ASMP-A з ядерною БЧ і ПКР «Екзосет» АМ-39.
Характерно, що спочатку на «Рафалях» взагалі не передбачалось використання невисокоточної зброї класу «повітря — поверхня» (некерованих авіабомб і НАР). Сертифікація під таке озброєння була проведена тільки на вимогу іноземного замовника (Катару). Маса бойового навантаження на зовнішніх вузлах може сягати 9500 кг.
У 2023 р. ПС Франції отримали перший літак стандарту F4. Цей стандарт відрізняється потужнішими двигунами М88-4, а також адаптацією до дій в мережецентричному середовищі. Літаки стандарту F4 отримали нову оптоелектронну систему, ІЛС замінений нашоломним індикатором, а до складу озброєння увійшли нові ракети MICA NG.
— В яких обсягах і якими темпами відбувалося постачання цих літаків для потреб Збройних сил Французької Республіки?
— Початковими планами передбачалась закупівля 250 «Рафалів» для ВПС Франції і 86 — для авіації ВМС, але згодом обсяги закупівель переглянули в бік зменшення. До 2020 р. було замовлено 180 літаків: 69 «Рафаль С», 63 «Рафаль В» і 48 «Рафаль М». Усіх їх поставили до 2024 р. Переважна більшість з них уже поставлена, а перші літаки надійшли у 1998 р.
З урахуванням втрати кількох машин в катастрофах, а також продажу 24-х вживаних літаків за кордон, у 2025 р. у строю залишалось близько 100 літаків в Повітряних силах та 41 — у ВМС («Рафаль М»). Додатково у 2021 р. замовили 12 літаків для заміни проданих Греції, а в грудні 2023 р. — ще 42 літаки стандарту F4, постачання яких почнеться у 2027 р.
В авіації ВМС «Рафалями» озброєні три флотилії, дислоковані на авіабазі Ландівізьйо: 12F (почала отримувати нові літаки з 2001 р.) 11F (у 2011-му) і 17F (у 2016 р.).
У ПС першою почала освоювати літаки «Рафаль» випробувальна ескадрилья ЕСЕ 5/330, згодом перейменована у ЕС 1/30. Частина, дислокована у Мон-де-Марсан, отримала нові літаки у грудні 2004 р. Ще дві ескадрильї 30-ї ескадри, дислоковані на тій же базі — ЕС 2/30 і ЕС 3/30 — почали переозброєння, відповідно, у 2012-му і 2016 р. Вони вважаються багатоцільовими, так само, як і ЕС 1/7 на авіабазі Аль Дафра (ОАЕ).
Остання почала переозброєння на «Рафалі» у 2006 р. і до 2016 р. дислокувалась у Сен-Дізьє. Зараз в Сен-Дізьє лишились три ескадрильї 4-ї ескадри, дві з яких — ЕС 1/4 (переозброєна на «Рафалі» з 2009 р.) і ЕС 2/4 (з 2018-го) — укомплектовані двомісними літаками і спеціалізуються на ударах по наземних цілях ядерною і звичайною зброєю.
Третя — ETR 3/4 — була утворена у 2010 р. і є мішаною навчально-бойовою ескадрилею (у ній експлуатаються не тільки «Рафалі В/С», але й флотські «Рафалі М»). У 2024 р. «Рафалі» з’явились на авіабазі Оранж — у складі ескадрильї ЕС 1/5. Таким чином, у 2025 р. ПС Франції мають шість бойових ескадрилей «Рафалів» (дві ядерні ударні і чотири багатоцільові), одну навчально-бойову і одну випробувальну.
— Тепер перейдемо до бойового застосування цих повітряних машин. Де і як французькі збройні сили їх застосовували?
— У 2002-2006 рр. літаки «Рафаль М» флотилії 12F брали участь в операціях в Афганістані. Щоправда, ця участь була номінальною — літаки стандарту F1 не могли завдавати ударів по наземних цілях, тому використовувались тільки для прикриття авіаносця «Шарль де Голль» від можливих атак.
Справжній же бойовий дебют відбувся у 2007 р. 12 березня три літаки «Рафаль В» прибули в Душанбе, а вже 14 березня вони розпочали бойові вильоти в небі Афганістану. З 24 березня тут діяли «Рафалі М» стандарту F2 з «Шарля де Голля».
У лютому-жовтні 2008 р. відбувся другий афганський бойовий тур, під час якого чотири літаки «Рафаль В/С» дислокувались у Кандагарі. Під час третього туру у 2009 р. «Рафалі» вперше використовували розвідувальні контейнери RECO-NG.
У березні 2011 р. вісім літаків ескадрильї ЕС 1/7 взяли участь в операції у Лівії. Навесні 2013 р. «Рафалі» брали участь в оперції «Сервал» в Малі. Базою для «Рафалів» у цьому випадку служила Н’Джамена (Чад). А з вересня 2014 р. літаки «Рафаль» беруть участь в операції «Харматтан» проти ісламістів в Сирії та Іраку.
— Відомо, що на цей успішний проєкт французьких зброярів, як то кажуть «поклали око» і оборонні відомства цілої низки країн? Куди і в якій кількості «Рафалі» постачалися?
— Першим експортним успіхом стала перемога в січні 2012 р. в тендері ПС Індії за програмою MMRCA. Укладений в січні 2016 р. контракт передбачав постачання 36 літаків — 28 у одномісному варіанті «Рафаль ЕН» і 8 у двомісному «Рафаль DH». Поставки були реалізовані у 2019-2022 рр. Літаками озброїли 17-ту (Амбала) і 101-шу (Хасімара) АЕ.
Крім того, у 2023 р. «Рафаль М» обраний як перспективний палубний винищувач для заміни МіГ-29К. У квітні 2025 р. укладено угоду на постачання 26 літаків (22 одномісних палубних «Рафаль МН» і чотири двомісних сухопутних «Рафаль DH»), які мають надійти до 2030 р. ПС також розглядають можливість додаткової закупівлі 114 літаків стандарту F4.1.
У травні 2025 р. індійські «Рафалі» взяли участь у конфлікті з Пакистаном, завдаючи ударів ракетами SCALP і бомбами AASM. Один літак вночі з 6 на 7 травня був збитий пакистанським мисливцем J-10C.
У лютому 2015 р. був укладений контракт на постачання 24 літаків до Єгипту — 16 двомісних «Рафаль DM» і восьми одномісних «Рафаль ЕМ». Оскільки Єгипет був зацікавлений у якнайшвидшому отриманні нових літаків, то перші шість машин переобладнали з «Рафалів В», які були замовлені ПС Франції й перебували на кінцевій стадії складання.
При цьому з літаків зняли частину обладнання, зокрема блоки, які забезпечують використання ракет з ядерними боєголовками. Перші три літаки «Рафаль DM» прибули до Єгипту вже в липні 2015 р., а постачання всієї партії завершилось у 2018 р. У 2021 р. Єгипет замовив ще 30 «Рафалей» стандарту F3R (для компенсації скасованого замовлення на Су-35С), причому деякі джерела вказують, що буде поставлено не 30, а 31 літак — додаткову машину придбають для компенсації за розбитий «Рафаль» з першого замовлення. Перший літак з другого замовлення передали наприкінці 2024 р., а до кінця 2025-го прибули шість машин (три «Рафаль DM» і три «Рафаль ЕМ»).
У ПС Єгипту «Рафалями» озброїли 34-ту і 36-ту АЕ 203-го крила (Джебель ель Басур). У липні 2017 р. ці літаки дебютували в бою, завдаючи ударів КАБами по ісламістах в Лівії.
У травні 2015 р. 24 літаки (18 одномісних «Рафаль EQ» і 6 двомісних «Рафаль DQ») замовив Катар. За три роки ця країна докупила ще 12 машин (9 одно- і 3 двомісних). Уся партія була поставлена у 2018–2023 рр. Озброєна цими літаками 1-ша АЕ (Тамім).
Греція в серпні 2020 р. замовила у Франції 18 літаків стандарту F3 (12 одномісних «Рафаль EG» і 6 двомісних «Рафаль DG»), у тому числі 12 вживаних, а у 2022 р. дозамовила ще 6 нових літаків стандарту F4. Перше замовлення було виконане до кінця 2023 р., друге — до січня 2025-го. Літаки замінили «Міражі-2000» у 332-й АЕ (Танагра).
Вживані «Рафалі» стандарту F3R (10 одно- і 2 двомісних) придбала Хорватія. До кінця 2023 р. вона отримала перші три машини, а увесь контракт виконали до квітня 2025 р. Літаки надійшли у 191-шу АЕ.
Найбільший наразі контракт — на 80 літаків стандарту F4 (55 одномісних «Рафаль EU» і 25 двомісних «Рафаль DU» — оформили ОАЕ. Перший екземпляр був переданий 29 січня 2025 р. а все замовлення має бути виконане до 2031 р.
42 літаки стандарту F4 замовила Індонезія. Партія включатиме 26 одно- і 6 двомісних машин (за іншими даними — відповідно 30 і 12). Перший індонезійський «Рафаль» був готовий у липні 2025 р., а прибуття перших шести машин в Індонезію заплановане на лютий-квітень 2026 р.
У серпні 2024 р. 12 літаків (дев’ять одно- і три двомісних) замовила Сербія. Вартість контракту становить 2,7 млрд євро, а перші літаки мають прибути у 2028 р.
— Пане професоре, дякую за розмову і будемо чекати на появу цих винищувачів вже в Україні.
Олег Мащенко
Кореспондент АрміяInform