Немає нічого найціннішого, ніж людське життя. Саме тому казав Рамбам, що той, хто рятує одне життя, рятує всесвіт. Ці слова видатного середньовічного філософа викарбувані на медалі, яку отримують Праведники народів світу – люди, які в роки Другої світової війни, під час Катастрофи (Голокосту) європейського єврейства ціною власного життя рятували тих, кому було найважче, кого винищували нацисти лише за національну приналежність.
«Праведник народів світу» – це почесне звання, яке надають від імені Держави Ізраїль згідно з Законом про увічнення пам’яти мучеників і героїв представникам різних національностей та віросповідань. Сам вислів «Праведник народів світу» є рабиністичним терміном, який взято з єврейського закону. Він стосується неєвреїв, які, з ризиком для власного життя, простягли руку допомоги євреям у роки Голокосту.
Звання Праведника народів світу (івр. חסידי אומות העולם, хасидей умот ха-олам) знають в усьому світі, воно є символом чести, людського героїзму та означає перемогу добра над силами зла. Справу про надання звання Праведника розглядає спеціальна громадська Комісія, яку очолює суддя Верховного суду Ізраїлю. Комісія розглядає кожен окремий випадок порятунку, ухвалює відповідне рішення та несе повну відповідальність щодо надання Звання.
Сьогодні Інститут Яд Вашем визнав Праведниками народів світу громадян 44-х країн. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу (після Польщі, Голландії та Франції). Наразі наявні дані про 2 690 таких героїв, які ризикували своїм життям та життям своїх близьких і рятували євреїв від нацистських вбивць.
За часів СРСР мало було відомо про цих мужніх людей. По-перше, в країні державного антисемітизму кому були потрібні «якісь євреї» та їхні рятівники. По-друге, часто траплялося так, що ті, хто колаборували з ґестапо та іншими репресивними інституціями гітлерівського райху, потім співпрацювали з радянськими каральними органами. Через це чимало рятівників, іноді й ними врятованих опинялися в радянських таборах. Бувало, що й в’язні німецьких концтаборів опинялися в таборах ГУЛАГУ. Так, до речі, трапилося зі світлої пам’яти нашим краянином Праведником Тарасом Снятинським (1925-1994), який, за доносом сусідів-колаборантів, відбув десять років в Карлагу…
Попри те, що українці, після громадян Нідерландів, Польщі, Франції – на четвертому місці серед Праведників, не так ще багато у нас знають про цих мужніх людей, хоча протягом останніх тридцяти років і в Україні досліджують, пишуть на тему порятунку євреїв на окупованих нацистами теренах нашої країни.
Саме тому й виникла ідея зробити виставку, яку небавом відкриють в Дрогобичі.
Експозиція, яку підготували Благодійний фонд «Коло» спільно з Народним музеєм України за партнерства та сприяння Дрогобицької іудейської громади та редакції Дрогобицької інтернет-газети «Майдан» присвячена Праведникам народу світу – українцям. Розповідає вона й про наших краян. Зокрема – про Праведника України Івана Бура, що врятував 45 дрогобичан-євреїв.
Забувати такі сторінки нашої історії, нехтувати ними не маємо права.
Саме не вивчення або ігнорування таких гуманітарних трагедій в історії людства як Ґеноцид вірмен, Голодомор в Україні, Голокост, Пораймос ромів, депортація народу киримли й призводить до нових трагедій й злочинів проти людяности. Таких, як україноцид, який чинять сьогодні на нашій землі новочасні, російські фашисти.
Ось тому й вирішили організатори виставки розповісти про мало знані історії мужніх українців, які ризикували власними життями, але не корилися злу й ціною власного життя рятували життя ближніх.
Для міста та регіону нинішня виставка – унікальна й безпрецедентна. Тож не вагайтесь і завітайте!
Організатори запрошують п’ятого березня о 14 годині до Дрогобицької великої синагоги (вул. Орлика, 6) усіх зацікавлених і небайдужих, тих, хто подолав стереотипи неприйняття мультикультурности та багатонаціональности нашої малої вітцівщини та України загалом.
Леонід Ґольберґ