Рибалка — то свята справа! Особливо коли йдеться про відпочинок з давнім другом. Тут тобі й балачки душевні, і чарочка, і природа навколо. Але буває й таке, що одна невдала зустріч може все зіпсувати. Ось що нещодавно сталося зі мною, інформує Ukr.Media.
Нещодавно вирішили з другом порибалити недалеко від дому, відпочити, поспілкуватися за чаркою чаю.
Зателефонували один одному. Друг каже, що з дружиною прийде, бо вона теж хоче відпочити. Погода гарна. Ну мені хотілося в чоловічому колективі посидіти, поговорити з ним, по чарці пропустити. Тим більше, там риболовля не ходова. Сядемо в одному місці і будемо сидіти.
Але він каже, що якраз через те, що недалеко йти, напросилася дружина. Ну та гаразд, думаю, не завадить.
Я як зазвичай закуску зібрав. Сальця фірмового, огірочки діжкові з власного городу. Ех, краса. Відпочинемо, думаю. А друг самогоночку відмінну робить. Він її обіцяв принести.
Зустрілися, сіли, закинули вудочки. Дружині теж вудочку спорядили. Вона вперше на риболовлі. Тітка ніби нормальна, раніше віталися завжди в провулку.
Я дістаю сальце і кажу другу: ну давай, розливай. Він відповідає, а я не взяв, і на дружину киває.
А раніше ти мені сказати не міг? Я б сам взяв! Обурився я. Краще б ти дружину не брав, думаю.
Ну, так вийшло: відповів він і відвернувся.
Сидимо рибалимо мовчки. Окунь з мізинець клює.
Через якийсь час я став жувати бутерброди з чаєм. Друг теж руку тягне до сальця. А дружина як закричить: "У тебе руки в мотилі, не бери руками, надінь пакет на руку!!!".
Сиджу далі мовчки, жую і не знаю як піти від цієї парочки. Піду, кажу, на інший берег сходжу, бо окунь дрібний дуже. Друг підскочив: і я з тобою. А дружина каже: сиди тут, додому скоро підемо. Так він і залишився там.
Зустрілися, називається, поговорити, відпочити. Більше я з ним не розмовляв, хай тут почитає, якщо захоче.