Що спричинило у світі бум відновлюваної енергетикиСюжет

Фото: AFP Центрами майбутнього глобального буму відновлюваної енергетики стануть, на думку ІЕА, Китай, Європейський Союз, Сполучені Штати та Індія

На енергію сонця і вітру найближчими роками прискорено переходитимуть не лише країни Євросоюзу і США, а й Китай та Індія, куди РФ хоче переспрямувати свій експорт нафти, вугілля і газу.

Великі війни в Європі зазвичай призводили до потужних технологічних ривків. Велика війна Росії проти України різко прискорить у всьому світі розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). З таким прогнозом виступило Міжнародне енергетичне агентство (IEA).

«У найближчі п’ять років у всьому світі буде введено в дію стільки ж потужностей для отримання відновлюваної енергії, скільки за 20 минулих років», — заявив виконавчий директор агентства Фатіх Біроль, представляючи 6 грудня нове дослідження IAE  «ВДЕ 2022» (Renewables 2022). Його автори виходять із того, що темпи зростання у сфері відновної енергетики виявляться тепер на 30 відсотків вищими, ніж прогнозували всього рік тому.

«Війна прискорює перехід Європи на екологічно чисту енергію»

Настільки значних переглядів власних прогнозів в бік підвищення у IEA раніше не було. Це агентство, створене індустріально розвиненими країнами Заходу в Парижі після нафтової кризи 1973-1974 років, аналізує світовий енергетичний ринок, а також координує стратегічні резерви нафти своїх членів.

Для виробництва електроенергії за допомогою відновної енергетики на планеті до 2027 року включно побудують установки сумарною потужністю 2400 гігават (ГВт), вважають експерти IЕА і пояснюють, що такою є наразі потужність усіх електростанцій Китаю. Але можна навести й інше порівняння. Якщо врахувати, що потужність одного енергоблока сучасної атомної електростанції зазвичай становить від 1 до 2 ГВт, то йдеться про спорудження в найближчі п’ять років сонячних і вітряних електростанцій, які можна порівняти щонайменше з тисячею АЕС.

Досі основним мотивом розвитку сонячної та вітряної енергетики був захист глобального клімату, «тепер головною рушійною силою стало прагнення забезпечити енергетичну безпеку», наголосив  Фатіх Біроль в інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

«Російський напад на Україну став поворотним моментом для відновлюваної енергетики в Європі. Війна прискорює перехід Європи на екологічно чисту енергію», — йдеться в дослідженні IЕА. Тим паче, що «спричинені глобальною енергетичною кризою високі ціни на викопне паливо та електроенергію суттєво підвищили економічну привабливість технологій ВДЕ».

Особливо значним, на думку експертів агентства, прискорення буде в Німеччині (для якої Росія, нагадаємо, до 2022 року була головним постачальником природного газу, вугілля і нафти) і в Іспанії. Для цих двох країн прогноз темпів впровадження ВДЕ підвищено порівняно з минулим роком на 50 та 60 відсотків. Загалом обсяги виробництва електроенергії з відновлюваних джерел у країнах Євросоюзу до 2027 року подвояться, вважають експерти IEA.

Китай, США та Індія стануть центрами впровадження ВДЕ

Однак найбільшим інвестором у відновлювану енергетику в найближчі п’ять років буде Китай, вказує IЕА. Приблизно половина всіх нових потужностей ВДЕ, які працюватимуть о всьому світу до 2027 року, встановлять саме в КНР, вважають експерти агентства, посилаючись при цьому на ухвалений керівництвом країни новий п’ятирічний план із «дуже амбітними», як вони пишуть, цілями в галузі ВДЕ. Ба більше, вони виходять з того, що цей план буде перевиконано, і Китай вийде на мету 1200 ГВт встановленої потужності сонячних і вітряних електростанцій істотно раніше 2030 року.

Разом із Китаєм дві третини збільшення глобальних потужностей ВДЕ протягом найближчих п’яти років забезпечать також Сполучені Штати Америки та Індія. У США прискорений перехід на екологічно чисту енергію передбачено гігантською антикризовою програмою президента Джо Байдена, названою «Закон про зниження інфляції» (Inflation Reduction Act). Її затвердили в серпні 2022 року. До того ж 37 із 50 штатів сформулювали власні цілі щодо впровадження ВДЕ, зазначають експерти IЕА.

Амбітними вони називають і плани уряду Індії, який проголосив мету встановити в країні до 2030 року 500 ГВт генеруючих потужностей, що використовують не викопні, а поновлювані джерела енергії. При цьому ставку буде зроблено насамперед на сонячну енергію. Це сприятиме міжнародній диверсифікації виробництва сонячних батарей, яке поки що більш ніж на 80 відсотків зосереджено в Китаї, вважають у IЕА. Згідно з прогнозом агентства, інвестиції в заводи з випуску фотоелектричних панелей зростуть у США та Індії в найближчі п’ять років у 7 разів порівняно з попереднім п’ятирічним періодом і досягнуть 25 мільярдів доларів.

ІЕА пророкує прискорений розвиток фотовольтаїки

Таким чином, центрами майбутнього глобального буму відновлюваної енергетики стануть, на думку ІЕА, Китай, Європейський Союз, Сполучені Штати та Індія (саме в такому порядку). Для Росії з її бізнес-моделлю експорту викопних енергоносіїв це означає, що після втрати через західні санкції та власні контрсанкції ринків збуту в ЄС і США вона ризикує продати Китаю та Індії значно менше вугілля, нафти і природного газу, ніж сподівається. Адже в найближчі п’ять років обидві країни будуть форсованими темпами розвивати у себе ВДЕ.

Ще один прогноз з дослідження ІЕА свідчить, що фотовольтаїка розвиватиметься до 2027 року більш динамічно, ніж вітряна енергетика. Почасти тому, що тепер слідом за «вітряними» північними країнами до розвитку ВДЕ дедалі активніше підключатимуться держави «глобального півдня» з великою кількістю сонця. У всякому разі експерти агентства прогнозують у майбутні п’ять років потроєння встановленої потужності сонячних батарей на планеті.

Сумарна потужність вітрогенераторів за той самий період подвоїться. Тут одним із факторів стримування виявляться тривалі терміни дозвільних процедур. У сумі сонячні та вітряні установки забезпечать 90 відсотків приросту потужностей у глобальній відновлюваній енергетиці, вважають експерти ІЕА. Тобто гідроенергетиці, біогазу, геотермії та іншим видам ВДЕ вони відводять радше маргінальну роль.

Джерело: Українська служба DW

Джерело