Далеко не кожне знання саме по собі приводить до успіху. Мудрість та ерудиція без практичного застосування перетворюються лише на тягар на плечах. Розумні люди часом надто захоплюються теоретизуванням, втрачаючи здатність діяти, а успіх часто вимагає рішучості та навіть ризику, інформує gazetapo.lviv.ua.
«Не той розумний, хто багато знає, а той, хто знає потрібне».
Той, хто боїться припуститися помилки або вічно шукає ідеальні умови для старту, так і залишається на місці, поки інші сміливо йдуть уперед, не боячись спіткнутися. І, зрештою, рішучість і наполегливість нерідко виявляються важливішими, ніж просто знання.
Чудово, якщо людина прийшла до певної точки гармонії, живе у злагоді з собою і зі світом. Займається тим, що їй цікаво, грошей (хай навіть відносно небагатьох) їй вистачає, і вона відчуває задоволеність від життя.
Але мова не про такі ситуації. А про те, що людина багато вчиться, займається саморозвитком, дуже цінує свій інтелектуальний рівень і має чіткий приціл на те, щоб здобути статус, фінанси і навіть владу з відомістю. Але не виходить. Її обходять на поворотах ті, кого вона вважає на голову нижчими за себе. Ті, хто, можливо, і висловлюється не так грамотно і красиво, і манери у них не такі інтелігентні тощо.
Але вони попереду, у них все виходить, доходи їх зростають. Чому так відбувається, чому інтелекту, розуму, ерудиції недостатньо?
Є дуже точне прислів'я:
«Якщо твої справи вище твоїх знань — тоді твої знання дуже цінні. Але, якщо твої знання перевищують твої справи, то вони марні».
Багатознайство без користі, як порожній мішок — стояти не може. Саме в застосуванні знань проявляється їхня справжня цінність. Той, хто готовий наполегливо працювати і вчитися на практиці, хай навіть через помилки, досягне більшого, ніж той, хто чекає ідеальних умов або боїться діяти.
Отже, як сказано в прислів'ї: «Мало знати — треба вміти», а значить, успіх приходить до тих, хто свої знання підкріплює справами.
Величезна прірва між «просто знати» і «знати і робити»
Недостатньо просто володіти інформацією, нахапатися якихось теорій. Це ще потрібно втілити, застосувати до реальності. Для цього потрібна кмітливість, активність, працездатність, самодисципліна і сила волі.
Який сенс чванитися знаннями, якщо вони не приносять цінності ні вам, ні людям
Є люди, які прямо-таки випинають свою інтелектуальність. Люблять інших присоромити тим, що вони чогось не знають. Це, скоріше, спроби самоствердитися.
Якщо хочете ділитися знаннями — діліться, але навіщо намагатися принизити інших?
Просто хапати інформацію легко, а працювати з нею набагато важче
Справи — це коли є реальні результати. Не так-то просто довести до результату. Тут вже кожен сам перед собою ставить планку — залишатися виконавцем процесу, або тренувати в собі навички досягнення результату.
Загалом, прагнемо до корисних знань і гарних результатів!