У чому полягають причини розвитку хвороби
Злоякісний процес, який вражає тканини передміхурової залози, називають раком простати. Коли патологія розповсюджується на цей важливий для чоловіка орган, порушується вироблення сперми, а сама пухлина, збільшуючись у розмірах, здійснює тиск на сечовий міхур. Новоутворення при ігноруванні здатне розростатись за межі простати.
Ракове ураження передміхурової залози є небезпечним для чоловіків після п’ятдесяти років. У цей час починаються вікові гормональні зміни, тому важливо проходити регулярні огляди простати в уролога. Факторами ризику утворення злоякісної пухлини простати називають наступні чинники:
- дисбаланс гормонів;
- незбалансоване харчування з великою кількістю смаженої, жирної, копченої їжі, фаст-фуду;
- ведення сидячого малорухливого способу життя;
- недостатня увага запальним хворобам сечовидільної системи, у тому числі уретриту, простатиту;
- злоякісне переродження аденоми простати, яка не була своєчасно вилікувана.
Чим раніше виявити та почати лікування раку передміхурової залози, тим більшою є вірогідність повного відновлення без ризику рецидиву.
Які симптоматичні прояви хвороби
Рак простати дає про себе знати на другій стадії розвитку, а починає розвиватися безсимптомно. Звертати увагу слід на наступні симптоми:
- виникнення проблем з сечовипусканням – біль та різь при випорожненні, нетримання сечі, слабкий та нерівномірний струмінь;
- турбує відчуття не повністю випорожненого сечового міхура;
- з’являються домішки крові у сечі або спермі;
- ерекція стає слабшою;
- кількість сперми після еякуляції зменшується.
Щоб диференціювати рак простати від сечокам’яної хвороби, циститу, уретриту, аденоми та інших хвороб сечовивідних органів, важливо пройти комплексну діагностику організму. Вона включає УЗД сечостатевої системи, МРТ передміхурової залози, аналізи на онкомаркери простати, інші обстеження за призначення лікаря.
Як проходить лікування онкології простати
При виявленні раку простати на ранніх етапах розвитку призначається простатектомія – видалення ураженого органу. В сучасних умовах для доступу до передміхурової залози використовують або лапароскопію (виконання невеликих проколів на черевній порожнині), або трансуретральну резекцію (введення ендоскопу через природний отвір уретри).
При таких підходах видалення передміхурової залози проходить з мінімальним травмуванням тканин та без необхідності у тривалому відновленні. Якщо онкологічний процес виходить за межі простати і починаються метастази, тоді перед хірургічним втручанням призначають хіміотерапію або променеву терапію. Ці процедури необхідні для того, щоб зменшити занадто велику пухлину до нормальних для проведення операції розмірів.
Джерело: сайт bilyak.com.ua