Понад два десятки українських військовослужбовців з різних військових формувань взяли участь у сходженні на гору Ключ
Більшість з них із 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
На відео – неймовірні історії наших бійців, які попри ампутації не втрачають віри у світле майбутнє.
Володимиру Малихіну 31 рік, він з Харкова. У цивільному житті був тренером з боксу та фітнесу, в свій час закінчив магістратуру Харківської державної академії фізичної культури. На війну пішов добровольцем.
Після піврічної служби, коли почали входити в Бахмут, штурмувати позиції, його побратим натрапив на протипіхотну міну і втратив свідомість. Володимир не розгубився та наклав турнікет, який врятував чоловікові життя. А потім, коли вирішив ще підкласти пораненому аптечку під голову, сам натрапив на міну. Через вибух Володимир залишився без нижньої кінцівки.
Каже, що на війні було не страшно і якби не така висока ампутація, знову би повернувся. Він очікує на протез у Superhumans Centrer. Розповідає, якщо не візьмуть знову до війська, то хоче як раніше тренувати людей або постарається відкрити свій реабілітаційний центр в Харкові, на прикладі Superhumans, і допомагати таким як він.
Читайте також: Ветерани війни піднялися на найвищу вершину Львівщини
Прес-служба Лівівської обласної військової адміністрації