Юрій Камельчук:
20 березня Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України (втомився поки писав назву) зробив червоноградцям сюрприз. Для мене це теж стало несподіванкою. Раптово, народні депутати вирішили поставити в порядок денний питання про зміну назви Червонограда. Роман Лозинський з Голосу зробив таку ініціативу (дивіться у фото). При всій повазі, не розумію, яке він має відношення до нашого міста. Але, згідно закону, таке право у нього є. Як і в будь-якого іншого нардепа. Учасники комітету чомусь розглядали лише два варіанти назви: Кристинопіль та Шептицький. Вони спиралися на норму закону про те, що було шість місяців на подачу пропозицій від громади. Мені прикро прийняти той факт, що міська рада Червонограда не направила до Комітету ВР рішення громадських слухань, де мешканці чітко висловили свою позицію щодо того, що вони хочуть залишити назву Червоноград. Майже 46% проголосували за Червоноград , 38% за Кристинопіль та лише 3,5% за Шептицький (дивіться у фото). Також, мені стало відомо, що Український Інституту Національної пам’яті 30.06.2023 виключила Червоноград зі списку міст, які, на їхню думку, слід перейменовувати. Таким чином, стає зрозуміло, що Комітет не мусив би розглядати це питання взагалі. Інститут почув мої аргументи щодо якості їх висновку, який не врахував фактори, що вказані в постанові КМУ про дерадянізацію. А от комітет, фактично, проігнорував. Я вже мовчу про те, що вони просто забули запросити мене на комітет, як представника міста, щоб почути і врахувати мою думку. Це ганебно. Ми можемо зараз згадувати історію і сперечатися про минуле та майбутнє, алез зараз я хочу звернути увагу на те, що головне право на зміну назви місто належить його мешканцям. І більше нікому. Ми маємо це право відстоювати. За сьогодні я отримав десятки дзвінків та повідомлень з проханням допомогти зберегти назву Червоноград. Аргументів безліч. Історичні: тут була Червона Русь, місто Червен. Організаційні: звернення від міськради до комітету ВР не було направлене. Моральні: багато військових не мали можливості висловити свою думку. Ще два беззаперечні факти. Перший: Червоноградці першими в союзній імперії почали шахтарські страйки проти несправедливих зарплат і свавілля чиновників. Другий: Червоноградці першими в світі скинули пам’ятник кривавому тирану леніну. Тому звинувачувати нас, як дехто робив в ЗМІ, в тому, що ми не хочемо позбуватися радянщини, смішно і безпідставно. Тому, я продовжую боротьбу! Думка Червоноградців має бути почутою. Сьогодні я отримав звернення Червоноградців про те, щоб провести ще одні громадські слухання з цього приводу. І цього разу, я не проситиму, а вимагатиму від міської ради Червонограда почути Червоноградців. Має бути, так, як вирішить громада. Інформацію про дату, час та місце проведення громадських слухань опублікую найближчі дні.