16-17 грудня у Львові відбувся четвертий Міжнародний фестиваль архітектури та мистецтв «ВЕЖА+». 
Більше 170 архітекторів, урбаністів, дизайнерів, представників інших творчих професій зі Львова, Києва, Харкова, Дніпра, Ужгорода, а також Франції, Німеччини, Польщі зібралися на єдиний, що відбувся в цьому році, великий український архітектурний захід. Вони обговорили стан галузі в Україні зараз, майбутню відбудову міст на Сході держави, нові тренди в архітектурі та урбанізмі, зміну в завданнях архітекторів сьогодні — зокрема, будівництво модульних містечок, співпрацю з ЗСУ, волонтерство. «Зараз, коли країна переживає найважчі часи в сучасній історії, можливість зустрітися з колегами, синхронізувати настрої, думки, мрії дуже важлива, — вважає співзасновник ВЕЖІ, архітектор, голова Львівської спілки архітекторів у 2017-2020 роках Богдан Гой. — Це дає надію, що ми переможемо і все відбудуємо».
Фестиваль «ВЕЖА+» 16 грудня почався з повітряної тривоги — в момент, коли фестиваль мав відкритися, 76 російських ракет летіли над Україною, націлені на об’єкти енергетичної і соціальної інфраструктури, падали на житлові будинки в Києві й Кривому Розі. Відкриття затрималось, але майже всі учасники дісталися простору KIVSH, де цьогоріч проводився фестиваль. Запит був дуже великий, кажуть організатори. Наприклад, не було вільних місць в лекційному залі, коли там розповідали про свої останні проєкти відомі в Україні та Європі архітектори Олег Дроздов, Ольга Клейтман (обидва з Харкова), Олексій Образцов (Дніпро), їхній колега з Франції Мартен Дюплантьє (Martin Duplantier, Париж), архітектурний фотограф з Німеччини Йохан Зердун (Yohan Zerdoun, Фрайбург), медіа-художник з Польщі Александр Яніцький (Краків). Дискусію про роль мистецтва під час війни модерував мистецтвознавець Павло Гудімов.
Олександр Образцов, який працює в Дніпрі, розповідає про умови роботи в воєнний час: «Зараз активна десь третина з наших проєктів. В 150 метрах від одного з наших майданчиків впало дві ракети, загинула людина. Але будівництво продовжується».
Схожі враження і в харківської архітекторки Ольги Клейтман, яка з початку вторгнення тримає на підвіконні три протипіхотні гранати — на випадок, якщо доведеться зустрічати росіян в рідному місті. Ольга волонтерить, допомагає військовим і літнім людям, але не полишає професію — розробляє проєкт нової набережної в Черкасах. В майбутніх проєктах по відновленню постраждалих від війни міст надважливим буде розумне та економне використання наявних ресурсів, вважає архітекторка — бо масштаби відбудови будуть величезними.
Її земляк Олег Дроздов вивіз студентів і викладачів Харківської архітектурної школи у Львів, де навчання продовжилося. Але школа обов’язково повернеться в Харків, обіцяє її засновник.
«Наша країна зараз «перекошена» — найбільш творчі люди та ідеї зараз на заході України. Саме тому нам треба думати, як створити привабливе середовище і повернути людей на схід, — впевнений Олег Дроздов. — Зараз — час для переосмислення ролі житла. Мають з’явитися нові його форми, як і нові форми об’єктів соціальної інфраструктури, які нам теж треба відбудовувати — наприклад, шкіл. Але, які б проєкти ми не робили після Перемоги, вони будуть дуже поліфункціональними. І це потребуватиме нових знань і програмного проєктування».
На фестиваль завітали представники влади — головні архітектори Львова і Ужгорода. Так, начальник управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради Антон Коломєйцев розповідав про те, як у Львові створюють модульні містечка для переселенців, інтегруючи їх в існуючі мікрорайони, наприклад, на Сихові. Його колега з Закарапаття Олег Боршовський розповів, як архітектори допомагають військовим на передовій розумітися на мапах і схемах.
«Все в архітектурній спільноті в руках активних лідерів, які не бояться щось робити. Успішні справи робляться конкретними людьми, які залишаються тут, підтримують ЗСУ, працюють, волонтерять», — пояснює Богдан Гой.
Вивчення на другий день фестивалю досвіду створення групою архітекторів з різних міст комплексу Emily Resort у Винниках (Львів) засвідчило ефективність співпраці кількох бюро і студій. «Практика колаборації прийнята в різних країнах Європи, в Польщі теж, — погоджується координатор мистецьких проєктів Національної спілки архітекторів Олександр Барановський. — Зараз пік будівельної та архітектурної активності — на Заході України. Не дивно, що саме у Львові з’являються такі об’єкти, які поєднують бачення авторів з різних частин держави».
Ще одна тема, яка постійно з’являлася у виступах і розмовах учасників «ВЕЖІ+» — прийнятий Верховною Радою напередодні законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудівної діяльності. І Національна спілка архітекторів України, і професійне середовище неодноразово закликали депутатів переробити цей документ, який суттєво зменшує можливості архітекторів, громад, місцевого самоврядування впливати на архітектурні та інженерні рішення в новобудовах. Дискусія про законопроєкт, яка стала, мабуть, найактивнішою за фестиваль, сталася у другий день після виступу Анни Кирій, архітекторки з Києва, заступниці голови Архітектурної Палати НСАУ про участь Спілки архітекторів у прийнятті рішень в галузі будівництва. До обговорення приєдналися президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський та депутатка ВР Ганна Бондар, архітекторка за фахом та одна з організаторок київського міжнародного архітектурного фестивалю CANactions, яка активно бере участь у всіх архітектурних питаннях законотворчості та очолювала організацію проведення конкурсів реконструкції Майдану Незалежності та Хрещатика після Революції Гідності.
Учасники фестивалю «ВЕЖА+» впевнені, що активність і згуртованість професійної спільноти архітекторів, яка яскраво проявилася в останні місяці, дозволить переконати владу повернути цей документ на доопрацювання.
«Фестиваль показав, що спільноті архітекторів треба триматися разом, бо виклики зараз постають не лише через війну. Але разом ми переможемо», — впевнений Олександр Барановський.
Фото: Галина Ткачук
