Якщо у вас сіпається повіка або інша частина обличчя і тіла мимоволі, а ви не можете це контролювати, таке явище називають нервовим тіком (гіперкінезом). В основному, цей стан виникає у людей вразливих, схильних до стресів. Давайте розберемося, що робити в такому випадку і як попередити посмикування м'язів у майбутньому, інформує Ukr.Media.
Посмикування м'язів виникають на тлі сильних переживань або органічного ураження нервової системи. Симптом нервового тіку — стереотипні рухи: згортання губ трубочкою, відкривання рота, спльовування. Посмикування уві сні і нав'язливі рухи не проявляються, хворий заспокоюється.
Невротичні тіки зустрічаються частіше і краще піддаються лікуванню. Органічні тіки — залишкові явища після перенесеного менінгіту, енцефаліту, дії отрут, інсульту або травми. Щоб встановити причину, потрібно звернутися до невролога, який огляне вас у певній послідовності, перевірить рефлекси, рух очей.
Лікування невротичного тіка
Досить легких заспокійливих, правильного харчування (їсти потрібно часто, 4-5 разів на день) і прогулянок. Захистіть себе від негативної інформації, страшних фільмів зі сценами насильства. Не варто забувати про помірні фізичні навантаження на свіжому повітрі.
Якщо була травмуюча ситуація, зверніться до психотерапевта. Може бути ефективною й індивідуальна, і групова терапія. Методику визначає лікар. У крайніх випадках можуть бути призначені антидепресанти або інші ліки, які коригують стан психіки.
Нервовими тіками, як правило, страждають невротики, а не психотики. Невротику властива емоційна нестабільність. Він невпевнений в собі, може мати фобії і прояви астенії (млявість, апатія). Часто лікування закінчується у невролога.
Найчастіше нервовий тік не є станом, пов'язаним з небезпекою для життя. Нервові тіки частіше бувають у дітей та жінок, ніж у чоловіків. Діти часто і зовсім переростають, і посмикування припиняються самі без лікування. Цю особливість знають педіатри і не поспішають призначати серйозні ліки, часто просто беруть малюка під спостереження. Травмуючою ситуацією для дитини може бути переїзд в інше місто, початок відвідування дитячого садка або школи, розлучення батьків, народження брата або сестри.
Незважаючи на високий рівень розвитку медицини, наука не може дати відповідь на питання: "Звідки береться нервовий тік?". Передбачається, що причина — в порушенні хімічних реакцій, які відбуваються в мозку. Таке явище зазвичай тимчасове, прогноз цілком сприятливий. Все, що потрібно для подолання легкого нервового тіку, який повторюється рідко — навчитися справлятися зі стресом. Лікувати тік потрібно в тому випадку, коли повністю втрачається контроль над мімікою. Це може спричинити додаткові психологічні проблеми, стати причиною комплексів і навіть цькування.
Вплив стану очей на гіперкінези
Дуже важливо робити відпочинок для очей, не читати лежачи і в транспорті. Перенапруження очей — поширена причина посмикування повіки. Якщо у вас сухість в очах, можна придбати в аптеці так звані штучні сльози. Бажано правильно відрегулювати освітлення, світло має падати зліва і не бути занадто яскравим.
Харчування при нервовому тіку
Основне завдання — поповнити запаси кальцію, магнію і гліцину. Кальцій міститься в рибі і молочних продуктах, магній — в гречці і морепродуктах, джерела гліцину — всі продукти, багаті білком:
- біле м'ясо;
- бобові;
- горіхи;
- сири;
- гарбуз;
- капуста;
- кольорова капуста;
- буряк;
- какао;
- яйця;
- лосось;
- форель;
- нут.
Шкідливий алкоголь і надлишок кофеїну. А він є не тільки у каві, але і в чорному чаї, шоколаді.
Коли тік — симптом серйозного захворювання
Доброякісний есенціальний блефароспазм дуже легко сплутати з невротичним тіком. Він характеризується миготінням з повним закриттям одного або обох очей. Таке захворювання знижує якість життя, не дозволяє управляти механізмами, водити машину. Лікування, як правило, консервативне, за допомогою ін'єкцій ботокса. Іноді нервовий тік — прояв розсіяного склерозу. Але при цьому захворюванні спостерігаються й інші симптоми — хиткість ходи, двоїння в очах.
Синдром Туретта — стан, коли тіки часто повторюються впродовж багатьох років
Захворювання проявляється з самого дитинства (середній вік початку хвороби — 5 років), має генетичну обумовленість, але не визначений точний механізм спадкування. У хворих не тільки сіпаються м'язи обличчя, але і кінцівки, шия. Обов'язково присутні голосові тіки, мимовільні вскрикувания, кашель і відкашлювання, іноді копіювання поведінки інших людей, повторення одного слова. Прояви спостерігаються один або кілька разів на день протягом багатьох років. Рівень інтелекту при цьому в нормі. У легких випадках лікування не потрібне. Частіше хворіють особи чоловічої статі. Пік проявів припадає на підлітковий вік. Щоб встановити діагноз, лікар спостерігає за пацієнтом протягом одного року. Синдром Туретта відрізняє від звичайних тіків стійкість проявів.
Специфічного лікування немає. Велику роль грає навчання адаптації пацієнта до свого захворювання, інформування про нього друзів і родичів. Після роз'яснень лікарів оточуючі розуміють, що хворий не може контролювати ці гіперкінези. Підвищена тривожність і депресія потребують психокорекції, особливо при поєднанні з гіперактивністю, дислексією.
Потрібно вести звичайне життя, наскільки можливо, створити доброзичливу атмосферу, сприяти розкриттю талантів дитини. Те ж слід робити, якщо на синдромом Туретта страждає хтось дорослий з вашого оточення або ви самі.