Включення «друкарського верстата» загрожує доларизацією економіки та гіперінфляцією. НБУ показав приклад інших країн.
Національний банк вкотре поскаржився на практику друкування грошей, розпочату в Україні після вторгнення Росії. У центробанку нагадали, що така практика призводить до гіперінфляції, суттєвої доларизації економіки, а в деяких випадках – втрати монетарної незалежності. У зв’язку з цим НБУ наводить досвід інших країн, які використали цю практику під час збройних конфліктів та військ. При цьому виділяються дві основні закономірності: тимчасова фіксація курсу – дієвий захід для подолання кризових явищ, а масштабна монетизація дефіциту бюджету – ні. «Масштабна монетизація суттєво підвищує ризик галопуючого нелінійного зростання інфляції та деяких інших негативних побічних ефектів», — зазначає регулятор. Як приклад наводиться досвід таких країн:
- Німеччини (інфляція у жовтні 1923 — 29500% м/м),
- Австрії (129% м/м у серпні 1922 року),
- Польщі (275% м/м у жовтні 1923 року),
- Південній Кореї під час Корейської війни (213% р/р у 1951 році),
- Сербії після розпаду Югославії (1.16 × 1014% р/р у січні 1994 року),
- Ізраїлю після Ліванської війни (480 р/р у листопаді 1984 року),
- Хорватії (1890% р/р у вересні 1993 року).
Також у НБУ повідомляють, що потрібно зробити, щоб стабілізувати ситуацію. Зокрема, потрібна жорстка та незалежна монетарна політика, фіскальна консолідація та використання ринкових інструментів для наповнення бюджету. «Однією з найуспішніших вважається стабілізаційна програма Ізраїлю, яка дозволила протягом 1985-1986 років знизити з 480% до 18% річну інфляцію, спричинену військовими діями, попередньою популістською політикою уряду і монетарним фінансуванням дефіциту. Згодом у 1990-х роках Ізраїль зміг довести інфляцію до однознакових рівнів (5,4% до кінця 1998 року). Хорватія схожими заходами спромоглася сповільнити інфляцію з 1839% у жовтні 1993 року до 4% у жовтні 1994 року”, — розповідають у НБУ. Також у центробанку зазначили, що Україна стикається з додатковими викликами, тому що війна відбувається на тлі рекордного зростання глобальної інфляції, погіршення світових фінансових умов та падіння «апетиту» інвесторів до ризиків. 
