Існує легенда, згідно з якою до кожного з нас раз у житті приходить Бог. Причому він може з'явитися в будь-якому образі — промоклого кошеня, старого, жебрака — і наша доля складеться залежно від того, як ми поведемо себе в хвилину такої зустрічі, інформує Ukr.Media.
Є така притча:
Жив-був на світі чоловік, і було у нього три мрії: мати хорошу роботу з високим окладом, одружитися з красивою доброю дівчиною і стати відомим всьому світу.
Протягом життя багато історій з ним відбувалося, ми розповімо про три з них.
Зимовим холодним ранком молодий чоловік поспішав на співбесіду в відому компанію. До зустрічі залишалося 5 хвилин, а йому ще потрібно було пробігти квартал. Раптом прямо перед ним послизнувся і впав літній чоловік. Наш герой подивився на чоловіка, вирішив, що він п'яний і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він встиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу мрії його не взяли.
Літнього теплого вечора чоловік прогулювався містом. Помітивши трупу вуличних артистів, він зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п'єса була веселою і захопливою. Після закінчення вистави почулися оплески і люди почали розходитися. Наш чоловік теж повернув було назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п'єси, старенька-клоунеса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але чоловік не захотів вести бесіду і, гидливо відвернувшись, пішов додому.
Одного осіннього дощового вечора чоловік поспішав додому з дня народження друга. День видався важким і він мріяв скоріше прийняти ванну і заснути в теплому м'якому ліжку. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лавочці біля будинку нашого героя. Вона була одна, без парасольки, і тільки капюшон легкої курточки рятував її від холодного дощу. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося щось в родині і їй дуже хотілося поговорити з кимось відверто. Чоловік задумався, перед його поглядом постали ванна і ліжко, він пробурмотів, що жахливо зайнятий і поспішив в під'їзд.
Чоловік прожив нещасливе життя і помер. Потрапивши на небеса, він зустрів свого ангела-хранителя.
— Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне і нікчемне життя. У мене були три мрії, але жодна з них не здійснилася. Як шкода…
— Хм… друже мій, я зробив все, щоб всі твої мрії втілилися в життя, але для цього тобі потрібно було всього лише раз подати руку, відкрити очі і зігріти серце.
— Про що ти?
— Пам'ятаєш людину, що впала на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину. Та людина була генеральним директором фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала запаморочлива кар'єра. Все, що від тебе вимагалося — подати руку.
— Пам'ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави підійшла до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе вимагалося — відкрити очі.
— Пам'ятаєш жінку що плакала біля твого під'їзду? Був дощовий вечір, вона наскрізь промокла від дощу і сліз. Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, вислухав і втішив, вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга прославилася б на весь світ і ти разом з нею, бо на головній сторінці авторка вказала б ім'я того, хто став музою цього твору.
Все, що від тебе вимагалося тоді — лише невелика іскра твого серця. Ти був неуважний, друже. Чоловік зітхнув і пішов по місячній доріжці в зоряну далечінь…
Мораль: прислухайся до світу, він пропонує можливості, а про допомогу потрібно не тільки вміти просити, але і з гідністю брати.