Міжнародний День Музеїв (14)
На Львівщині діє понад дві сотні музеїв.
На честь Міжнародного дня музеїв, який відзначають сьогодні, 18 травня, управління туризму та курортів Львівської ОВА розповідає про декілька з понад двохсот музейних закладів, які відкриті для відвідувачів на Львівщині.
Сокальський музей «Людина. Земля. Всесвіт» є філією Львівського музею історії релігії. В Музеї експонують унікальні стародруки ХVІІ, ХІХ століття, оригінали робіт художників-космонавтів, художників-космістів світу, а також сокальських митців. У фондах музею зберігається кераміка відомого майстра XIX ст. Василя Шостопальця, зразки унікальної сокальської вишивки, предмети вжитку XIX–ХХ ст.
Справжньою перлиною музею є колекція художніх творів Анатолія Покотюка – талановитого митця й ентузіаста, місіонера культури, незвичайної особистості. В експозиції є священні реліквії з Єрусалиму, Назарету, Вифлеєму, Люрду, а також Зарваниці, Почаєва та інших місць з’явлення Божої Матері в Україні і світі. Окремо слід виділити експозицію, присвячену спільному українсько-американському експерименту в Космосі і першому українському космонавту Леоніду Каденюку, який відвідав Музей 29 вересня 1999 року.
Бортятинська філія Львівського музею історії релігії – Музей-садиба родини Антоничів. Це колишня греко-католицька плебанія, що в селі Бортятині Яворівського району Львівської області. Саме тут з 1928 до 1953 року проживала родина Антоничів: отець Василь Антонич, його дружина Ольга та їх син – відомий український поет Богдан Ігор Антонич. Експозиція музею знайомить відвідувачів із життям та творчістю поета Богдана Ігоря Антонича, громадською та душпастирською діяльністю отця Василя Антонича; розповідає про традиції, звичаї, історію Лемківщини, Яворівщини; а також про історію Перемиської єпархії на теренах Галичини у 20–30-ті роки ХХ століття.
Музей-садиба родини Антоничів зустрічає гостей звучанням найвідомішої колядки Богдана Ігоря Антонича «Різдво» у виконанні барда, автора музики до цієї колядки, Василя Жданкіна. Перший експозиційний зал знайомить з історією та самобутністю етнічних українських земель Лемківщини та Яворівщини. А в центрі зачаровує глядача футуристична композиція скульптора Романа Кикти «Богдан Ігор Антонич», де поет Антонич, який народився на перехресті двох етнічних культур, задивлений у небо, його погляд витає поміж зірок і планет.
Оригінальні експонати у другій кімнаті дають можливість відчути і наповнитись тією атмосферою, в якій жив і творив Богдан-Ігор Антонич, знайомлять з його сім’єю. Тут бачимо родинні альбоми Антоничів, хрест, яким отець Василь благословив своїх парафіян, автентичні речі побуту Антоничів. У цій кімнаті відвідувачі можуть відкрити для себе також Антонича-музиканта.
Переїзд родини Антоничів до Бортятина збігається в часі зі вступом Богдана-Ігоря на філософський факультет Львівського університету. Тому ще один експозиційний зал – це зал «Поет Антонич і Львів». Саме тут можна ознайомитися з мистецьким середовищем 20–30-х років Львова, серед якого творив і посів чільне місце поет Антонич. Цікаво й оригінально розкрито його зустріч і стосунки з Ольгою Олійник – нареченою, якій так і не судилося стати дружиною, але завдяки якій твори Антонича були видані посмертно. Відтворення атмосфери Львова 20-30 –х років підсилює відеоряд із музичним супроводом.
Родинним затишком зігріває кухня Антоничів. В інтер’єрі представлені давні побутові речі: жорна, нецки, глечики, гасова лампа та інше. Привертає увагу відвідувачів мальована скриня середини ХХ ст. із села Заверхів Яворівського району, де зберігали святкове вбрання, рушники, полотно. Особливою енергетикою наповнена старовинна піч – місце, де їмость Ольга Антонич готувала смачну їжу, адже була дуже доброю господинею.
Сюди їдуть люди не лише з України, а й із Польщі, Словаччини, Канади, США, Бельгії: вони хочуть побачити місце, де жив поет, пройтися тими стежками, якими ходив він, відчути дух Антоничів.
У музеї часто проходять різноманітні заходи: виставки, лекції, «музейні вітальні», майстер-класи. Атмосфера Антоничевого дому цьому сприяє.
Музей «Дрогобиччина» – це багатопрофільний музейний комплекс, що репрезентує кілька напрямків: краєзнавчий, художній, архітектурний, природничий, історичний, меморіальний. У нього поважний вік – майже 80 років і багата історія, яка розпочиналась з єдиного приміщення на вул. Івана Франка у Дрогобичі. Сьогодні у віданні музею знаходяться п’ять пам’яток національного значення із семи, що є у місті: церква Св. Юра із дзвіницею (з 2013 року у Списку ЮНЕСКО), церква Воздвиження Чесного Хреста із дзвіницею, єдина в Україні споруда сільськогосподарського призначення міська житниця-шпихлір (1778р.), і три пам’ятки архітектури місцевого значення палацового типу: Галерея сакрального мистецтва, Палац мистецтв та історичний відділ музею (колишня повітова рада).
«Дрогобиччина» – це візитівка міста, з якою, насамперед, знайомляться туристи, численні делегації та гості Дрогобича. Він репрезентує історію та культуру краю, є хранителем безцінних надбань багатьох століть, мистецьких скарбів, що залишились нам у спадок. Кожний, хто відвідав усі відділи музею, був захоплений багатством та розмаїттям представленого в експозиційних залах.
На першому поверсі Палацу мистецтв, котрий завдяки оповіданню Бруно Шульца став відомий як «Вілла Б’янки», нещодавно облаштували сучасну мультимедійну експозицію, що присвячена одному з найвидатніших письменників-новаторів XX ст. і художнику Бруно Шульцу, творчість якого межує на пограниччі магічного реалізму, гротеску та експресіонізму. В експозиції представлені цитати з його творів, листування, світлини, документи, артефакти, архівні відеоматеріали, анімація графічних творів, а також унікальні фрагменти стінопису на тему казок Братів Грімм, якими Бруно Шульц оздобив дитячу кімнату на віллі Ландау.
Безперечно, найбільш відвідуваним туристичним об’єктом музею «Дрогобиччина», гордістю і окрасою усього міста є храм Святого Юра. Архітектурний комплекс церкви та дзвіниці є пам’ятками дерев’яної архітектури XV-XVII ст. національного значення і віднедавна увійшов до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. «Справжня поема в дереві, витесана сокирою, немов велетенський скульптурний твір», – писав про нього відомий мистецтвознавець Григорій Логвин. Церква – немовби енциклопедія тогочасних прийомів дерев’яного будівництва: тут є і опасання на дерев’яних арках та кронштейнах, і аркада-галерея на другому ярусі, і довершені округлі бані, і витончені бічні крилоси. Збудована у бароковому стилі, вона вражає плетивом м’яких і пластичних ліній, що ніби переливаються одна в одну. Але найбільший подив і захоплення викликають розписи в інтер’єрі церкви: від підлоги до самісінького склепіння, які збереглися до наших днів. У стінописі багато рідкісних, а також унікальних іконографічних сцен. Традиційні для українських церков сюжети творчо потрактовані, збагачені місцевими етнографічними мотивами, що розкривають життя та побут мешканців галицьких міст у XVII ст. Частину розписів та іконостас церкви Св. Юра (1659-1669 рр.) створив український художник Стефан Попович Медицький. Продовжив його справу, зокрема, розписи у наві та бабинці, його син Іван.
Історико-етнографічний музей «Бойківщина» у Самборі. Головна експозиція музею «Матеріально-господарська культура бойків та бойківська ноша» презентує культуру, побут і традиції «бойків» – однієї із найбільших за чисельністю гірських етнографічних груп українців.
Нещодавно у музеї відкрили нову експозицію аптеку-музей «Під зіркою», яка розміщена у двох залах. В першій відтворили інтер’єр класичної аптеки XIX-XX ст. Тут є шафи та вітрини з дуба, сосни та ясена, в яких представлені скляні й керамічні ємності – колби, штангласи, у яких раніше зберігали ліки. Інший зал музею про традиційну та народну медицину на Бойківщині. Працівники музею проводять майстер-класи, квести, екскурсії Самбором.
Цікаво, що в будівлі, у якій сьогодні діє музей, до 1981 року був пологовий будинок. І саме тут, 17 серпня 1968 року, народився відомий співак Андрій Кузьменко – лідер гурту «Скрябін».
«В межах обласної Програми розвитку туризму та курортів у Львівській області на 2021 – 2025 роки відзняли 10 випусків проєкту «В обʼєктиві», який покликаний розкрити туристичний потенціал Львівщини. У кожному відео – підбірка чудових туристичних локацій, зокрема і музеїв, які варто відвідати наживо. Зазначу, що для захисників та захисниць України, а також членів їхніх сімей вхід до музеїв безоплатний», – розповідає керівник управління туризму та курортів Львівської ОВА Тарас Лозинський.
Переглянути відео можна на ютуб каналі https://www.youtube.com/Lvivregiontravel
Прес-служба Лівівської обласної військової адміністрації