Фото: Минобороны Литвы У ЗСУ стало ще більше комплексів NASAMS
Значний внесок у цей пакет підтримки зробила і Норвегія, яка надала Україні допоміжне обладнання, зазначили у Вільнюсі.
Литва передала Україні ракетні пускові установки NASAMS і необхідне обладнання для них. Про це повідомило Міноборони Литви у п’ятницю, 10 листопада.
«Закуплені Литвою системи запуску ракет NASAMS будуть інтегровані в підрозділи української армії, у такий спосіб доповнюючи й розширюючи оперативні можливості систем NASAMS, переданих Норвегією і США. Наша підтримка залишається важливим фактором оборони України. Ми чуємо потреби України, закликаємо наших союзників також їх почути», – сказав міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.
Вказано, що Литва також передала українцям висоякісні транспортні засоби, необхідні екіпажам NASAMS. Значний внесок у цей пакет підтримки зробила і Норвегія, яка надала Україні допоміжне обладнання для систем запуску ракет NASAMS і центрів управління вогнем. Допомогу Україні доставляла литовська армія.
Загальна вартість військової допомоги Литви Україні становить близько 500 млн євро.
«Найближча запланована військова підтримка Литви включає боєприпаси для гранатометів, матеріально-технічну техніку та різне обладнання, необхідне для зимового сезону», – додали у оборонному відомстві.
Нагадаємо, 7 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала додаткові комплекси NASAMS. Ці зенітні системи вже на бойовому чергуванні.
Комплекси NASAMS перебувають на озброєнні ЗСУ вже рік. Під час російських атак ці зенітні системи іноді демонструють ефективність на рівні 100%. У останньому пакеті військової допомоги США виділили ракети для NASAMS.
NASAMS (National Advanced Surface-to-Air Missile System) – пересувний зенітний ракетний комплекс, призначений для боротьби з маневреними аеродинамічними цілями на малих і середніх висотах. Батарея включає радіолокаційну станцію, буксирувану пускову установку із шістьма контейнерами для ракет AMRAAM із дальністю до 40 км і командним пунктом управління. Комплекс розробила норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace у співпраці з американською корпорацією Raytheon.