Але ще в середині минулого століття замовчати можна було будь-яку трагедію. Аварія на Чорнобильській АЕС відома всім. Але хто чув про аналогічну катастрофу, яка торкнулася всієї Челябінської область та Західної Сибірі? Киштимська трагедія замовчувалася майже три десятки років, передає Ukr.Media.
Закрите місто
29 вересня 1957 року на заводі «Маяк», заради якого було збудоване крите місто Челябінськ-40, стався вибух ємності для радіоактивних відходів. 80 кубічних метрів високорадіоактивного матеріалу, 20 мільйонів кюрі радіоактивних речовин в атмосфері через хвилини після вибуху. Заражена територія в 23 000 квадратних кілометрів. 270 тисяч людей, з яких майже ніхто до кінця життя так і не дізнався про свій вирок.
Дезінформація населення
Після вибуху в небо піднявся кілометровий стовп пилу і диму. Він горів і переливався оранжево-червоним світлом — потойбічне видовище! Зробити вигляд, що нічого не сталося влада вже не могла. Потрібна була хитрість. Подивіться, у що були змушені вірити нещасні люди.
Минулої неділі ввечері… багато челябінців спостерігали особливе світіння зоряного неба. Це досить рідкісне у наших широтах світіння мало всі ознаки полярного сяйва. Інтенсивне червоне, часом переходяче у слабо-рожеве і світло-блакитне світіння спочатку охоплювало значну частину південно-західної та північно-східної поверхні небосхилу. Близько 11 годин його можна було спостерігати в північно-західному напрямку… — 6 жовтня 1957 року, «Челябінський робітник»
7 днів тиші
Минув тиждень. Тиждень, наповнений страхом і брехнею. Зрештою керівництво регіону отримало вказівку евакуювати 15 тисяч осіб з безпосередньої зони зараження. Про те, що радіація несе потенційну небезпеку ще кільком сотням тисяч з навколишніх сіл, думати ніхто не став. Влада намагалася стерти з лиця землі всі довколишні села, але одне селище в суєті пропустили.
Село примар
Селище Татарський Карбол вважалося найбільшим в області. Тут проживало близько чотирьох тисяч осіб, евакуювати їх не стали. Люди вели звичайне життя, поки не почалися дивні хвороби. За минулі півстоліття населення скоротилося до чотирьох сотень людей. Наслідки трагедії відчутні й сьогодні: онкологічні захворювання діагностують і у дітей, і у дорослих. Поруч з селом вже встигли викопати вісім кладовищ — люди помирають швидше, ніж отримують медичну допомогу.
Добровільна таємниця
Таємниця Киштимської катастрофи протрималася тридцять років. Міста-ящики були придумані спеціально на такий випадок. Крім того, сам завод «Маяк» вважався об'єктом надсекретним, оскільки працював на забезпечення ядерної промисловості країни. Навіть при евакуації людей змусили «добровільно» підписати документ, за яким будь-яке розголошення державної таємниці веде до вищої міри покарання.
Люди, яких немає
Особливий статус поселення не отримало і сьогодні. А скоро битися за правду буде просто нікому: протягом довгих років люди змушені опалювати будинки деревами, які увібрали радіацію і пити воду, викопуючи колодязі в отруєній землі. Деякі історики намагалися знайти документи, щоб вибити з хоч якусь підтримку населення. Знайшли. Згідно з документами, всі жителі Татарської Карболки були евакуйовані відразу ж після трагедії.