Берлін довго вагався, чи надавати Києву важке озброєння. Але нині ЗСУ використовують ЗРК, РСЗВ, гаубиці та гранатомети з ФРН. Утім, важкі бойові танки та БМП Німеччина Києву поки що не обіцяє. Добірка DW.
Список озброєння, яке уряд Німеччини уже надав чи планує поставити Україні, доволі довгий: від аптечок до комплексних збройних систем. І він буде ще довшим. Але досі в ньому не зазначені кілька позицій, на яких дуже наполягає Київ.
Зенітна самохідна установка Gepard
Через два місяці після початку повномасштабної війни Росії проти України уряд Німеччини погодив постачання Києву важкого озброєння — зенітної самохідної установки Gepard. Станом на зараз Україна уже застосовує 30 одиниць цієї зброї, оснащеної двома 35-міліметровими гарматами. Gepard призначений для знищення військових літаків та гелікоптерів, а також дронів на висоті до 3500 метрів, але також і для ураження легкоброньованих наземних цілей, як-от бронетранспортерів (БТР) та броньованих машин піхоти (БМП).
Gepard був уперше представлений у 1976 році і тривалий час був основою протиповітряної оборони Бундесверу, а також нідерландської та бельгійської армій. Але в цих країнах його зняли з озброєння близько 20 років тому, а у ФРН — у 2012 році.
Тож перед постачанням в Україну «гепарди» спершу приводять у бойову готовність. Оскільки ця установка пред’являє високі вимоги до екіпажу через складну електроніку, а також радіолокаційні системи та системи керування вогнем, українських військових навчали їх використанню в Німеччині.
Самохідні гаубиці PzH 2000
На початку травня Берлін оголосив про передачу Києву PzH 2000 (Panzerhaubitze 2000) — броньованої самохідної артилерійської установки з гарматою калібру 155 міліметрів. Згодом було проведене кількатижневе тренування українських військових поводженню з нею. На сьогодні в Україну поставлено 10 одиниць PzH 2000, ще чотири обіцяні. Ця гаубиця має автоматизовану систему управління вогнем, автоматичну систему зарядження і вважається найдосконалішою серійною САУ у світі. Вона здатна випускати три снаряди за дев’ять секунд або десять за 56 секунд. Цілі, залежно від типу боєприпасів, PzH 2000 може вражати на відстані від 30 до 56 кілометрів.
Компанії Krauss-Maffei Wegmann і Rheinmetall поставили перші PzH 2000 Бундесверу в 1998 році і досі продовжують виробництво модифікованої моделі цієї потужної гаубиці. На відміну від бойового танка Leopard, гаубиця 2000 повинна стояти для ведення вогню, тому вона явно поступається бойовому танку в прямій дуелі. Однак після ведення вогню PzH 2000 може одразу переміститися у нове закамуфльоване укриття і таким чином уникнути вогню у відповідь. Ця гаубиця може розвивати швидкість до 60 кілометрів на годину, має запас ходу близько 420 кілометрів і може долати водойми глибиною до півтора метра.
Реактивні системи залпового вогню MARS-II
Наприкінці липня в Україну з запасів Бундесверу були передані реактивні системи залпового вогню типу MARS-II. «Марси» є модернізованими версіями MLRS (Multiple Launch Rocket System). Разом з системами Київ отримав і кілька сотень ракет дальністю до 80 кілометрів.
У середині вересня міністр оборони ФРН Крістіне Ламбрехт оголосила про передачу Києву ще двох систем MARS-II. США, де ці системи виробляються, перейняли навчання українських військових поводженню з ними. Самі системи вперше потрапили на озброєння у 1980-х, з того часу їх удосконалили — перш за все збільшенням дальності ракет та їхньої влучності.
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
На початку червня канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив про передачу Україні однієї з найсучасніших систем протиповітряної оборони у світі — ЗРК IRIS-T SLM. Цей комплекс може застосовуватися для захисту повітряного простору від реактивних снарядів, ракет, крилатих ракет, дронів, літаків та гелікоптерів на висоті до 20 кілометрів та віддаленості до 40 кілометрів. У середині жовтня перший з чотирьох обіцяних IRIS-T SLM прибув до України і уже використовується силами ППО. Ще три будуть поставлені протягом року виробником Diehl. За словами Шольца, цим озброєнням можна захистити «від авіаатак Росії велике місто».
Сам Бундесвер не має на озброєнні цих ЗРК вартістю близько 145 мільйонів євро за одиницю. Прем’єр Баварії Маркус Зедер вимагає тепер таких систем і для Німеччини. «Ми повинні встановити зенітно-ракетні системи і для захисту німецьких міст (…) Недостатньо захищати тільки наших партнерів, ми мусимо робити це і для нашої країни», — заявив Зедер в середині вересня виданню Bild am Sonntag.
Броньовані Biber та ремонтно-евакуаційні машини
Наприкінці липня уряд ФРН оголосив про постачання Україні 16 бронетранспортерів Biber. Шість «біберів» мають бути поставлені до кінця поточного року, решта — у наступному. Мостоукладальний танк німецького виробництва Biber може долати в бою водойми та яри шириною до 20 метрів. Міст має довжину 22 метри, ширину чотири метри і може бути розкладений за кілька хвилин. Міст розрахований на навантаження до 55 тонн.
Однак важкий бойовий танк, як-от Leopard-2, який важить понад 60 тонн, перевищує несучу здатність мосту. Тож Бундесвер перебуває у процесі заміни Biber на його наступника — Leguan, вантажопідйомність якого перевищує 70 тонн. Крім того, у серпні було обіцяно дванадцять броньованих ремонтно-евакуаційних машин, три з яких уже знаходяться в Україні. Вони використовуються для відновлення та буксирування пошкоджених або знищених танків та вантажівок.
Зенітно-ракетний комплекс Stinger
За даними німецького уряду, ФРН поставила Україні 500 ЗРК Stinger ще на початку війни. Stinger — це переносний комплекс класу «земля-повітря» з інфрачервоним наведенням, що запускає ракету з плеча. ЗРК виробляється у США компанією Raytheon з 1980 року, але також уже давно і в Європі, у тому числі в Німеччині.
Після визначення цілі — бойового літака або вертольота — та здійснення навідником пострілу, ракета «стінгера» автоматично супроводжує ціль на відстань близько 4000 метрів. Боєголовка вибухає з невеликою затримкою в часі після удару, зазвичай на паливному баку, що посилює ефект. ЗРК Stinger зарекомендували себе як надзвичайно ефективна та проста у використанні зброя. Під час радянської окупації Афганістану афганські бійці, оснащені американською технікою, збили численні радянські літаки й вертольоти.
Базуки
Також невдовзі після початку війни Німеччина поставила Україні кілька тисяч базук — протитанкових гранатометів. Бундесвер та інші національні збройні сили використовують для протитанкових цілей стандартний Panzerfaust-3, який виробляється компанією Dynamit Nobel в Німеччині з 1992 року. Стріляють з плеча по нерухомих цілях на відстані до 400 метрів та рухомих цілях на відстані до 300 метрів. Базука може пробивати до 300 мм броньованої сталі, а як підривник бункерів з іншими боєприпасами — до 240 мм залізобетону.
Вище йшлося про озброєння та військову техніку, які Німеччина постачала або має намір постачати в Україну. Однак уряд у Києві продовжує вимагати від Німеччини насамперед бойові машини піхоти типу Marder і бойових танків типів Leopard-1 та Leopard-2. Але Берлін поки що відмовляється їх постачати.
БМП Marder
Бойові машини піхоти (БМП) перевозять піхотні війська, забезпечуючи їх вогневою підтримкою, а стрілки ведуть вогонь прямо з БМП. Тому вони є особливою універсальною системою озброєння. У БМП Marder передбачено місце для шістьох-сімох піхотинців. «Мардери» оснащені 20-міліметровим кулеметом та — в залежності від комплектації — керованими ракетами типу Milan проти наземних і повітряних цілей. Для захисту від зброї масового ураження Marder має захисну систему вентиляції та завдяки гідравлічній системі може долати водойми глибиною до двох метрів.
Введений в експлуатацію в 1971 році, Marder є навіть старшим за Gepard і поступово замінюється в Німеччині наступною моделлю БМП — Puma. Тим не менше, Marder досі використовується у німецьких збройних силах і в низці армій інших держав, а також добре зарекомендував себе в Косові та Афганістані. Це стало можливим завдяки постійним удосконаленням цієї БМП.
Бойовий танк Leopard-2
Танк Leopard-2 також поки що не визначений урядом як такий, що може бути поставлений Україні. Він виробляється серійно з 1978 року і з того часу неодноразово вдосконалювався. У Бундесвері його виведення з експлуатації і заміна плануються не раніше 2030 року. Завдяки великому експортному успіху танка виробництва компанії Krauss-Maffei Wegmann існує багато різних версій «Леопарда», кожну з яких було адаптовано до особливих вимог замовника. Його виробляють також за кордоном за ліцензованими угодами. Попередня модель танка, Leopard-1, також продавалася у великій кількості й досі перебуває на озброєнні багатьох армій світу. Його призначення — захист від бронетанкових формувань противника.
Leopard-2 має 120-міліметрову гармату, за допомогою якої він під час руху може атакувати рухомі та нерухомі цілі. Навіть під час руху по нерівній місцевості гармата залишається наведеною на ціль. З додатковим обладнанням Leopard-2 може долати водойми глибиною до чотирьох метрів. Захист від зброї масового ураження розрахований на період до 48 годин. Потужністю 1500 кінських сил цей танк розвиває швидкість понад 60 кілометрів на годину. Він є важким танком, його вага у понад 60 тонн завжди є проблемою для мостів. В операціях в Афганістані, за оцінкою залучених до них канадських і датських солдатів, Leopard довів свою цінність перш за все завдяки високому рівню захисту.
Що може система ППО IRIS-T, яку отримала Україна?
Джерело: Українська служба DW