Як Соціальний центр матері та дитини у Дрогобичі допомагає сім’ям переселенців: історії жінок з дітьми

Підтримка Жінок З Дітьми

Соціальний центр матері і дитини, що в Дрогобичі, надає безкоштовне тимчасове проживання сім'ям, які опинились в складній життєвій ситуації внаслідок воєнних дій.

Багато із жінок, які знайшли прихисток в Центрі, втратили житло, а також перебувають у стані психологічної нестабільності, вони переживають стрес, біль, невідомість, страх.

Як розповіли у департаменті соціального захисту населення Львівської ОВА спеціалісти Соціального центру матері і дитини проводять  професійні консультації, заняття, тренінги, індивідуальні бесіди з сім’ями ВПО.

Аби мати змогу допомагати жінкам в скрутному становищі, працівники центру пройшли професійне навчання, а саме тренінги «Ефективність протидії домашньому насильству щодо ВПО в тимчасових прихистках та притулках Львівщини», «Основи психологічної допомоги після пережитих травматичних подій», а також закінчили курс «Психологічне консультування з метафоричними асоціативними картами в умовах воєнного стану».  

Працівники Центру мали змогу зустрітися з психологинею благодійного фонду «Рокада» та кар’єрними радницями хабу «ВОНА», де ознайомились з техніками стабілізації емоційного стану та пошуку ресурсів. Розглянули інноваційні сфери дистанційної роботи, можливості локального Львівського хабу «ВОНА» в підтримці жінок, які постраждали від домашнього насильства та тих, хто опинився у складних життєвих обставинах в опануванні затребуваних на ринку праці професіях із достойною оплатою.

«Спеціалісти провели групові бесіди та підтримуючі зустрічі, надали підтримку, що полягала у навчанні корисних навичок, здійснили заходи для адаптації та реабілітації, що сприяло стабілізації психологічного стану. На початку роботи з сім’ями, що переїхали з окупованих територій або втратили житло, провели спостереження та обговорили їх проблеми. Під час індивідуальної роботи з жінками фахівці важливе місце надають саме кризовому консультуванню та опрацюванню травматичного досвіду, оцінюють успіхи та влаштовують тренінгові заняття»,-  зазначають у департаменті соцзахисту ЛОВА. 

Робота з дітьми ВПО полягає у виявленні та подоланні психотравматичного стресового розладу. Зокрема спеціалісти послуговуються програмою «Діти та війна».

«Історія кожної з жінок та сімей варта окремої публікації. Фахівці допомагають жінкам нормалізувати емоційний стан, попіклуватися про себе, повернутися в позитивні емоції та утвердити віру в перемогу», — розповідають  у Соціальному центрі матері і дитини.

Серед них: Тетяна з Мелітополя (41 рік) хвилювалась за свою ще ненароджену дитину та за старших дітей й матір, які залишилися в окупованому місті, 37-річна Ірина на 7-му місяці вагітності, приїхала з неповнолітніми доньками Валерією та Софією, жінка перебувала в стані тривоги, збудливості, хвилювалась за близьких, які залишилися в окупації.

Тридцятирічна Анастасія з 8-місячним синочком Станіславом та бабусею Елеонорою виїхали з Лисичанська Луганської області. Анастасія прибула у стані тривожності, розгубленості та переживанні втрати близької людини.

Пані Ірина, якій 39 років, та її діти — чотирирічний Давид й двомісячна Белла-Камілла прибули з Києва. У жінки спостерігався стан тривоги, страх за життя та здоров’я дітей, а в Давида виражена гіперактивність та проблеми з адаптацією до дошкільного закладу. 

35-річна Аліна на 7-му місяці вагітності та її 12-річна донька Вероніка виїхали з Рубіжного Луганської обл. Жінка перебувала в стані тривожності через ситуацію з переїздом та хвилювалась за своє життя та близьких людей. Її чоловік на війні, а в Рубіжному залишилися рідні. 

Двадцятирічна Марія з однорічним синочком Миколою виїхали з окупованого Херсона. Жінка почувалася тривожно та розгублено, особливо хвилювалась за хворого батька. Відчувала втому від численних переїздів з України до Польщі і назад. Працювали над стабілізацією тривожного стану, пережиттям втрати близьких людей, налагодженням стосунків з рідними.

41-річна Вікторія на момент прибуття перебувала на 5-му місяці вагітності. Переживала тривогу за своє життя та близьких, які залишились в рідному Харкові. 31-річна Інна проживала в смт Онуфріївка, Кіровоградської області. Синочок Ернест народився вже в Центрі. Відчувала тривогу через переїзд, хвилювання за життя та здоров’я своєї дитини, боязнь не впоратись з немовлям, що от-от мало з’явитися на світ. Спеціалісти допомогли впоратись та стабілізувати емоційний стан, підвищити рівень самооцінки та впевненість в своїх силах.

Жінки та діти на період перебування в Центрі забезпечені всім необхідним: дитяче та доросле харчування, одяг та взуття, побутова хімія,  медичні засоби, візки, іграшки, підгузники та інше.

Сім’ї ВПО мають змогу отримати це все завдяки допомозі благодійних організацій з якими співпрацює Центр, як на період війни, так і впродовж декількох і більше років, а саме: Благодійна організація Благодійний фонд «Разом робимо добро Україна», Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України

Прес-служба Лівівської обласної військової адміністрації