У сучасному світі ми часто сприймаємо як належне те, що маємо працювати 40 годин на тиждень, витрачати години на дорогу до офісу та виконувати часом безглузді завдання, інформує gazetapo.lviv.ua.
Але чи замислювались ви колись, навіщо насправді існує така система? Чому, незважаючи на величезний технологічний прогрес та автоматизацію, ми все ще працюємо стільки ж, скільки й сто років тому?
Цей текст пропонує критичний погляд на сучасну систему праці та зайнятості, розкриваючи неочевидні механізми, які змушують нас витрачати більшу частину свого життя на роботу, яка часто не приносить ані задоволення, ані реальної користі суспільству.
Людство вже кілька десятиліть тому могло скоротити робочий тиждень до 15 годин і працювати лише два дні на тиждень. Але це означало б, що у людей з'явиться багато вільного часу для роздумів і саморозвитку, що, здається, комусь не до вподоби.
Сьогодні ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію: кількість робітників у виробництві та сільському господарстві зменшується, натомість зростає армія клерків та менеджерів. Більшість людей зараз виконує безглузду роботу, і вони самі це чудово розуміють.
Особистий досвід навчив мене, що немає сенсу витрачати життя на роботу за середню зарплату, гаяти годину на дорогу, купувати обіди і займатися тим, що не приносить задоволення. Коли я залишив роботу, а став підробляти, я відчув справжнє щастя, бо отримав найцінніше — свободу. У моїй свідомості щось змінилося, точніше, відновилося — я більше не міг віддавати свій дорогоцінний час за копійки. Це дало мені можливість зайнятися власними проєктами і просто жити без зайвих турбот.
Ті, хто нами керують, добре розуміють: людина має бути постійно зайнята, щоб у неї не було часу замислюватися над "зайвими" питаннями. Тому нам постійно пропонують нові товари, збільшують споживання, хоча насправді людині потрібно значно менше. Все це робиться для того, щоб забрати наш час — найцінніший ресурс.
Невипадково так багато людей з альтернативним мисленням можна знайти серед пенсіонерів — у них випадково з'явився вільний час для роздумів. Мабуть, саме тому й підвищували пенсійний вік.
Проблема не лише в надвиробництві — зростає кількість непотрібних адміністративних посад, без яких можна обійтися: різноманітний контроль, нагляд, удавана безпека та безкінечне перекладання паперів. Навіть у розважальних передачах висміюють непотрібні офісні професії. Згадайте бум юристів та економістів — інженерів вже достатньо, а людям потрібно кимось бути.
Згадується книга, де шаман у тайзі за кілька осінніх днів заготовляв собі їжу на цілий рік. Подумайте про це в контексті сучасності, коли більшість людей працює цілий рік лише заради їжі, виконуючи неприємну для них роботу!
І найіронічніше в цьому викривленому світі те, що чим важливіша для суспільства робота, тим менше за неї платять. Прибиральники, сантехніки, лікарі, вчителі майже потрапляють до касти недоторканних. Натомість ті, хто виконує абсолютно марну, беззмістовну роботу, отримують незаслужено багато. Це всілякі контролюючі відомства, економісти, страховики, продавці, члени правлінь і безліч чиновників з їхніми заступниками — всі ті, без кого суспільство чудово проживе.