Алкогольна залежність не щадить нікого і ніколи. Вона поступово з'їдає все: фізичне та психічне здоров'я, стосунки з родиною та друзями, роботу, інтереси, фізичну привабливість. Зрештою вона забирає головне, що є у кожної людини — її особистість, інформує Ukr.Media.
Перші ознаки особистісної деградації
Швидкість формування алкозалежності різна для різних людей. До третьої стадії алкоголізму доживають тільки найбільш соматично міцні люди. Всі інші руйнуються ще на другій. В якийсь момент алкоголіка стає легко розпізнати за зовнішніми ознаками, за його мовою, манерою поведінки тощо.
У жінок цей процес йде швидше і сильніше позначається на зовнішності. Вони втрачають зовнішню привабливість і починають яскраво фарбуватися, намагаючись компенсувати втрату природної свіжості.
Але й на найраніших стадіях, коли тільки сформувалася психологічна залежність, в людині вже можна помітити перші симптоми алкогольної дегенерації:
- Людина стає брехливою, дволикою і необов'язковою.
- Починає в усьому бачити приводи випити, втрачає інтерес до відпочинку без алкоголю.
- Постійно знаходить виправдання для вживання, не бачить проблем у своїй поведінці.
Заперечення власної хвороби — неодмінний супутник алкоголізму. Питуща людина буде переконана, що проблема полягає у чому завгодно, тільки не в ній, навіть якщо навколишні будуть хором вказувати їй на її пристрасть до алкоголю.
Алкогольна деградація мозку
На другій стадії алкоголізму, коли вже сформувалася фізична залежність, у алкозалежних починає розвиватися алкогольна деградація мозку. Тривала інтоксикація, запої призводять до психоорганічного синдрому:
Першим його симптомом стає астенічний синдром: у людини знижується здатність до концентрації, вона швидко втомлюється, не може довго займатися розумовою роботою, стає дратівливою і тривожною. З'являються порушення сну.
Як правило, на цій стадії алкозалежний ще не втрачає роботу, але починає виконувати її абияк. Прогулює, халтурить, не проявляє жодних ознак залученості або інтересу до виконуваних завдань. Але за рахунок колишньої репутації та професійних навичок його ще тримають на роботі. Часто керівники самі направляють співробітників у клініку закодуватися, погрожуючи звільненням.
Однак на цьому моменті ніхто не зупиняється. У залежного ще немає проблем, на його погляд: робота, зарплата є, все гаразд. Хоча насправді організм вже перебуває в жахливому стані. Немає жодного органу, який би не страждав від алкоголю. Але всі найчастіше згадують саме про печінку.
Смішно і сумно дивитися на те, як алкоголік після місячного запою намагається пити препарати для відновлення печінки, сподіваючись, що плюс на мінус дає нуль. Ідея не приймати гепатотропну отруту йому в голову не приходить.
Психоорганічний синдром наростає. Додаються порушення емоційного контролю, афективні вибухи. Питуща людина стає агресивною, забіякуватою, починає кидатися на родичів, що часто закінчується приводами в поліцію.
Всім нам знайомі історії, коли п'яний чоловік б'є дружину, вона пише заяву в поліцію, а потім забирає її. Все це повторюється по колу, жінка звикає до того, що її б'ють, алкоголік — до того, що можна розпускати руки. Іноді алкозалежний у п'яному чаду за звичкою піднімає руку вже на сторонню людину і отримує відсіч, після якої його доводиться довго лікувати. А нерідко, на жаль, такі історії закінчуються і вбивствами.
Наступний щабель вниз сходами алкогольної деградації — це поява надцінних ідей, часто параноїдального характеру. Це можуть бути підозри, що весь світ ополчився проти нього або марення ревнощів у чоловіків, яке часто посилюється розвиненою імпотенцією. Алкозалежний починає стежити за дружиною, постійно влаштовувати скандали. У сварок є і вторинна вигода: демонструючи образу і викриваючи дружину в зраді, він знаходить ще одне виправдання для свого алкоголізму, дає привід не виділяти гроші на утримання сім'ї і витрачати їх на алкоголь.
Корсаковський синдром. Наслідком хронічного алкоголізму зрештою стає корсаковський амнестичний синдром, при якому людина не може запам'ятати нещодавно події, що відбулися, зберігаючи пам'ять про минуле. На тлі цього виникає і амнестична дезорієнтація, коли хворий не може назвати сьогоднішнє число, місяць, рік тощо.
Енцефалопатія Гайє-Верніке. Ще одне тяжке ураження мозку, що виникає внаслідок тривалої інтоксикації — це енцефалопатія Гайє-Верніке. Це гостре ураження середнього головного мозку і гіпоталамуса, що виникає через дефіцит тіаміну. Характеризується сплутаністю свідомості, апатією, дезорієнтацією, відсутністю зв'язного мислення, розладами розуміння та сприйняття тощо. Психіатри і неврологи відновлюють таких пацієнтів роками, але все одно в переважній більшості випадків людину чекає недоумкуватість і тяжка інвалідність.
Основні причини смерті алкоголіків
В цілому, їх можна розділити на дві великі групи — природні та кримінальні.
До перших відносяться, в першу чергу, судинні катастрофи (інфаркти, інсульти, фатальна аритмія), гострі панкреатити з результатом у панкреонекроз і алкогольне отруєння, коли людина випиває смертельну дозу і гине від поліорганної недостатності.
До другої групи можна віднести побутову різанину і бійки, грабежі та ДТП у стані алкогольного сп'яніння. Сюди ж можна віднести і самогубства.
Міфи, яким піддаються алкозалежні:
"Саме я не зіп'юся ніколи". Цьому міфу, втім, піддаються всі люди. Кожен вважає, що саме він утримається на планці пляшечка пива ввечері і ні в якому разі не заробить залежність.
"У мене немає жодної залежності". Будь-який алкозалежний, навіть перебуваючи на термінальній стадії, впевнений, що він може зупинитися в будь-який момент, п'є як усі, небагато, на свята тощо.
"У мене є привід". Залежний завжди підганяє реальність під своє вживання. У нього завжди винен хтось інший: погана країна, дурень начальник, ненависна робота, злобна дружина тощо.
Свідомість алкоголіка повна міфів та ілюзій, через які він не в змозі побачити проблему. Тим часом чим довше він п'є, тим важчі наслідки. Якісь функції можна буде відновити, але якісь будуть порушені безповоротно.