Хто така Клара Цеткін і чому про неї кажуть

Німецьких жінок важко назвати самими чарівними і привабливими. І мова не про упередження зовсім. Швидше, це констатація факту, інформує Ukr.Media у світі.

Незважаючи ні на що, багато спогадів про Клару Цеткін свідчать про зворотне. Ходять чутки, що вона не просто володіла надзвичайним шармом, але і була магнітом для чоловіків. Цікаво, може і не лякають сильні жінки зовсім протилежну стать?

Історія Клари

Народилася Клара Ейснер (дівоче прізвище) 5 липня 1857 року в саксонському місті Відерау. Цеткін — донька вчителя парафіяльної сільської школи Готфріда Ейснера.

Освіту вона здобувала в приватному педагогічному навчальному закладі в Лейпцигу, де подружилася з революційними студентами-емігрантами з РФ. Так вона і познайомилася з майбутнім чоловіком Осипом Цеткіним.

У 24 роки Клара Цеткін була змушена покинути Німеччину і виїхати спочатку до Цюріха, а пізніше — в Париж, де в цей час перебував Осип Цеткін.

Так Клара і Осип стали жити разом в крихітній квартирці на Монмартрі. В цей же час вона змінила дівоче прізвище на Цеткін. У пари народилися двоє синів — Максим і Костянтин.

Сім'я жила бідно. Осип публікувався за копійки в лівих газетах, Клара давала уроки і прала білизну у багатих. В цей же час, Клара вчилася революційної діяльності у дочки Маркса, Лаури Лафарг.

У Парижі у неї виникла велика дружба з Лаурою і її чоловіком Полем Лафаргом. Спілкування з ними стало для Клари Цеткін дуже серйозною школою і допомогло їй розширити та поглибити свої знання.

Через сім років, після того, як Клара і Цеткін стали жити разом, чоловік революціонерки помирає від туберкульозу. В її житті починається нова глава.

Клара і Революція

У 1990 році вона повертається до Німеччини. І представляє ліве крило соціал-демократичної партії Німеччини (далі СДПН, ) і активно критикує політичну позицію прихильників реформістських поглядів. Поряд з теоретичними дискусіями, Цеткін брала участь у боротьбі жінок за рівні права, в тому числі за пом'якшення трудового законодавства для жінок і надання загального виборчого права.

Жінку дуже хвилювало питання нечесної оплати праці. Представницям «слабкої статі» платили в рази менше, хоча обсяг виконуваної роботи був щонайменше чоловічий.

Вона стала редактором газети СДПН для жінок «Рівність», умовивши фінансувати газету засновника знаменитого електротехнічного концерну Роберта Боша. Редагуючи газету, вона перетворила соціал-демократичний жіночий рух у Німеччині в один з найсильніших в Європі.

У 1897 році 40-річна Клара закохалася у майбутнього художника Георга Фрідріха Цунделя. Він був молодший за неї на 18 років. Незабаром вони одружилися. Цундель успішно писав портрети на замовлення, добре заробляв і міг дозволити собі придбати в 1904 році досить просторий будинок в Зилленбухе. Ще через кілька років подружжя купили автомобіль. Але в 1914 році вони розлучилися. Приводом стали різні погляди на Першу світову війну. Клара Цеткін виступала проти імперіалістичної війни, а Георг, наперекір їй, записався добровольцем в армію.

У 1907 році Клара очолила створене за СДПН жіноче відділення.

Саме Цеткін і її подрузі Розі Люксембург і ми зобов'язані появою Міжнародного жіночого дня 8 Березня.

В 1910 році на Другій Міжнародній конференції жінок-соціалісток в Копенгагені Клара внесла пропозицію оголосити другу неділю березня Днем міжнародної солідарності жінок у боротьбі за свої права. Роза Люксембург гаряче підтримала цю пропозицію.

Тільки у 1914 році Міжнародний жіночий день став відзначатися повсюдно 8 березня — це була друга неділя місяці. Правда, більше це свято у воєнний час не відзначалося.

Вже після Другої світової війни це свято стало відзначатися і по всьому соціалістичному табору, а з 1975 року ООН надала святу і міжнародний статус.

Клара Цеткін захоплює світ і по сьогоднішній день. Вона була воістину сильною духом і справедливою жінкою. Спасибі, Клара!

Джерело