Фермери житниці Європи у бідіСюжет

Фото: dpa Загальна площа орних земель в Україні — 32 мільйони гектарів

До нападу Росії Україна була житницею Європи і, особливо, Африки та Азії. Зараз фермери в Україні самі потребують підтримки.

Коли у листопаді цього року Україна, у розпал війни та незважаючи на найжорстокіші умови, передавала близько 25 тисяч тонн пшениці Всесвітній продовольчій програмі ООН, міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір не вагався — Німеччина взяла на себе кошти з транспортування у розмірі близько 13,5 мільйона євро. Оздемір тоді наголосив: «Україна демонструє, що навіть у часи своєї найбільшої біди бере на себе відповідальність за людей, які голодують у світі». Німецький міністр додав, що завдяки цьому жесту України будуть нагодовані близько 1,6 мільйона людей в Ефіопії протягом цілого місяця.  

Німеччина допомагає Україні — і собі

Це лише один із багатьох заходів підтримки сільського господарства в Україні з боку Німеччини. ФРН також виділила близько 430 мільйонів євро на глобальну продовольчу безпеку для пом’якшення наслідків війни, особливо в найбільш вразливих країнах Африки, зокрема на півночі континенту, Близького Сходу та деяких частинах Азії.

Крім того, уряд ФРН почав створювати резерви, а також вживати заходи з протидії наслідкам для продовольчої безпеки країни. Близько 180 мільйонів євро було надано фермерам Німеччини, з яких близько третини надійшло від Європейського Союзу, який для усіх країн-членів виділив близько 500 мільйонів євро. І ще: регулювання сівозміни для німецьких фермерів, яка мала б відбутися, одноразово на цей рік скасоване. Це означає, що фермери в Німеччині у 2023 році зможуть посіяти пшеницю після пшениці.

За розрахунками науковців, це може дати до 3,4 мільйона тонн пшениці додатково. Також наступного року буде призупинена дія вперше запровадженого правила обов’язкового  резерву чотирьох відсотків ріллі сільгосппідприємств. Натомість сільськогосподарське виробництво буде можливим і далі, але лише зернових (без кукурудзи), соняшнику та бобових (без сої). Це дозволить додатково виробити від 600 000 до мільйона тонн зерна.

Україна: житниця Європи

До війни про це майже не знали в Західній Європі: Україна є житницею континенту, точніше була нею до того, як Росія напала на країну в лютому 2022-го. Україна була одним з основних експортерів пшениці, кукурудзи та ячменю завдяки високоврожайним чорноземам, що є одними з найродючіших у світі. Штефан Майстер, експерт з питань Східної Європи Німецького товариства з міжнародних відносин (DGAP), пояснює, що уже близько десяти років світова ринкова ціна на зерно по суті формувалася у Чорноморському регіоні: «Те, що звідти експортується, значною мірою визначає світову ринкову ціну, адже ідеться про понад 20 відсотків у загальному обсязі».

Загальна площа орних земель в Україні — 32 мільйони гектарів, що відповідає близько 70 відсоткам площі України або, іншими словами, третині орних земель усього Європейського Союзу. До країн Азії та Африки поставки здійснювалися суднами через Чорне море, Європа також була одним з основних покупців українських основних продуктів харчування. У 2021 році, до війни, країна експортувала лише їх на суму 55,68 мільярда євро.

20 мільйонів тонн зернових втрат

З початком війни проти України Росія блокувала транспортування збіжжя через Чорне море. За посередництва Туреччини і ООН з 1 серпня діє угода, що дозволяє експортувати близько десяти мільйонів тонн зернових. Однак критики нарікають на те, що значна їх частина іде в Європу, а, наприклад, найбідніші країни Африки майже не забезпечуються.

Водночас і середні сільгосппідприємства в Україні потерпають не тільки через проблеми, що виникли через тривале блокування експорту, а й через наслідки війни. Напади на порти країни призвели до того, що близько 20 мільйонів тонн зерна не могли бути відвантажені протягом декількох місяців.

Cпроба ж спрямувати експорт до Західної Європи залізницею провалилася через різну ширину колії. Це мало надзвичайні наслідки, особливо для малих та середніх фермерських господарств в Україні, як повідомляє на своїй інтернет-сторінці благодійна організація Help: врожай 2021 року не знайшов покупців і заблокував зерносховища. Як наслідок: відсутність доходів і відповідно коштів для фінансування вкрай необхідної посівної. Війна та нестача кормів також призвели до загибелі 50 тисяч корів.

Певне полегшення настало завдяки вищезгаданій угоді, однак її дія не була бездоганною через Росію й після важких переговорів була продовжена на 120 днів у листопаді. Утім, бодай частково вона уможливила експорт через Чорне море.

Станом на середину вересня з України вже вийшло 167 зерновозів з близько 3,7  мільйона тонн сільгосппродукції. Однак від цього виграють, в першу чергу, великі зернотрейдери. А для багатьох малих і середніх фермерських господарств в Україні угода з Росією, ймовірно, запізнилася: запаси врожаю, які вони б давно продали, якби не війна, незабаром опиняться під загрозою псування.

Джерело: Українська служба DW

Джерело

Exit mobile version