Ембарго на російську нафту: про що домовилися Сюжет

Фото: АР Віктор Орбан (по центру) вважався основним опонентом нафтового ембарго. Його країна найбільше в ЄС залежна від російської нафти

Лідери Євросоюзу на саміті в Брюсселі змогли розблокувати запровадження ембарго на російську нафту. До яких компромісів для цього довелося вдатися — у репортажі DW.

У ЄС майже місяць не могли домовитися про ембарго на російську нафту, яке є центральним елементом шостого пакета санкцій проти РФ. Не так багато хто очікував прориву й від позачергового саміту 30-31 травня. Утім, близько опівночі першого дня саміту лідерам країн Євросоюзу вдалося досягти компромісу.

Ембарго ЄС охопить 90 відсотків імпорту російської нафти

«Європейська Рада погоджується, що шостий пакет санкцій проти Росії поширюватиметься на сиру нафту та нафтопродукти, які постачаються з Росії до держав-членів ЄС, з тимчасовим винятком для сирої нафти, яка постачається трубопроводом», — йдеться у підсумковій заяві саміту ЄС, який формально називається Європейською Радою.

Це поки політична домовленість, на основі якої мають формально ухвалити шостий пакет санкцій щодо Росії за її війну проти України. Для цього у середу, 1 червня, зустрінуться постійні представники країн ЄС, повідомив президент Європейської Ради Шарль Мішель на нічній пресконференції. «Тепер Рада ЄС має бути в змозі остаточно оформити заборону на майже 90 відсотків усього російського імпорту нафти до кінця цього року», — додала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Названі нею 90 відсотків відрізнялися від цифри у дві третини нафти з РФ, наведеної Мішелем, коли він оголошував про досягнення компромісу. Їм обом довелося вносити ясність. Дві третини російської нафти надходить до ЄС танкерами. Ембарго запровадять саме на неї. Решта «чорного золота» постачається нафтопроводом Дружба. Його північна гілка йде до Польщі та Німеччини. Але ці країни в односторонньому порядку зобов’язалися відмовитися від нафти з РФ. Разом з їхньою часткою ембарго покриє 90 відсотків.

У ЄС мають намір відмовитися від усієї російської нафти

Решта 10 чи 11 відсотків нафти йдуть південною гілкою Дружби до Угорщини, Словаччини та Чехії. Виняток зроблять саме для них. Утім, цей виняток буде не постійним. «Європейська Рада повернеться до питання тимчасового винятку для сирої нафти, яка постачається трубопроводом, якомога раніше», — додається у комюніке саміту.

Коли саме лідери ЄС обговорять ембарго на всю російську нафту? Для Угорщини, наприклад, потрібно збільшити потужність нафтопроводу Adria, який йде у цю країну з Хорватії. «Час, потрібний на збільшення потужності, складає приблизно від 45 до 60 днів. Це резонні терміни. І це потребує певних інвестицій», — зауважила фон дер Ляєн. Питання, чи повернуться до питання ембарго на саміті наприкінці червня, або пізніше, поки залишається відкритим.

Урсула фон дер Ляєн і Шарль Мішель  

Коли почне діяти ембарго ЄС на російську нафту?

Заборона на постачання танкерами російської нафти набуде чинності не одразу. Зазвичай санкції ЄС дають на згортання чинних контрактів три місяці. З ембарго на вугілля з РФ це чотири місяці. А щодо нафти очільниця Єврокомісії заявила, що це станеться до кінця року. Такий самий термін вона називала на початку травня. Тоді фон дер Ляєн пропонувала остаточно заборонити імпорт сирої нафти протягом шести, а нафтопродуктів — протягом восьми місяців. Такі самі терміни — шість і вісім місяців назвали й два джерела DW у структурах ЄС. Утім, вони не уточнили, відколи їх рахуватимуть. Це стане зрозуміло, коли юридичне рішення про санкції затвердять і оприлюднять.

Додатковий виняток передбачено для Чехії, щоб там не виник брак дизпалива. Їй дозволять імпортувати російські нафтопродукти ще протягом 18 місяців. Також неясно, чи рахуватимуть їх від дати запровадження ембарго, а чи від початку 2023 року.

У ЄС до останнього не знали, чи домовляться про нафтове ембарго

Зазвичай саміти у ЄС працюють як останній спосіб досягнути компромісу між державами спільноти. Тому багато хто покладав надії на це засідання президентів і прем’єрів. Утім, напередодні нього деякі брюссельські чиновники та дипломати притримували очікування, переконуючи, що питання нафтового ембарго — надто складне технічно, аби його остаточно вирішити на саміті.

Не сприяла оптимізму прихильників нафтового ембарго і Урсула фон дер Ляєн, заявивши перед початком саміту: «Мої очікування низькі, що це буде вирішено протягом наступних 48 годин, але я впевнена, що після цього буде можливість».

А ось канцлер Німеччини Олаф Шольц був переконаний, що компромісу досягнуть. «Ніхто не може прогнозувати, чи це справді буде так, але все, що я чую, свідчить про те, що консенсус може бути. І раніше чи пізніше він таки буде», — обережно прогнозував канцлер.

Але у фокусі журналістів був передовсім прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, адже саме він вважався найгучнішим противником нафтового ембарго. Хоча він далеко не на кожному саміті спілкується з пресою, тут він перед засіданням говорив не лише угорською, але й англійською. «Згоди нема взагалі», — заявив він, попри пропозицію зробити виняток для трубопровідної нафти.

Роль нафтопроводу, який іде територією України

Після цього його намагався вмовити й Едуард Геґер, прем’єр Словаччини, яка найбільше з країн ЄС залежить від російської нафти. Чому ж Орбан все ще не погоджувався на ембарго. Справа у південній гілці Дружби, яка йде територією України, перш ніж потрапити до Угорщини та Словаччини. «Нам потрібні гарантії, що в разі аварії на трубопроводі, який іде Україною, у нас буде право отримати російську нафту з інших джерел. Якщо ми їх отримаємо, то ми згодні (на ембарго. — Ред.)», — заявляв Орбан.

Подібні побоювання має і Чехія. Адже всі три країни не виходять до моря, тож не мають змоги постачати танкерами нафту з інших джерел. Для їхнього заспокоєння у комюніке саміту прописали: «У разі раптових припинень постачання, будуть запроваджені екстрені заходи для забезпечення безпеки постачання». На практиці цим державам мають надати змогу купувати у Росії нафту та постачати її танкерами.

При цьому остаточне рішення про санкції повинне гарантувати й рівні правила гри та чесну конкуренцію, зазначено у комюніке. На цьому наполягали інші держави ЄС, котрі не хочуть, аби передбаченими винятками скористалися для своєї вигоди.

Джерела DW на саміті запевняють, що дискусія була «на диво раціональною» — лідери країн ЄС ставилися з розумінням до практичних проблем нафтового ембарго та намагалися їх вирішити.

Джерело: Українська служба DW

Джерело

Exit mobile version