Наразі в Україні працює біля десятка міні-НПЗ із сумарним обсягом переробки 50 тис. т газоконденсату й нафти, виробництво бензину – до 45 тис. т на місяць.
Проблему неякісного пального на ринку України можна розв’язати, ліквідувавши нелегальні міні-НПЗ, а не за рахунок повернення перевірок неефективними органами контролю. Про це написав директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн на своїй сторінці у Facebook, коментуючи ініціативу Держекоінспекції з повернення перевірок об’єктів роздрібної торгівлі пальним.
«Держекоінспекція ініціює повернення перевірок якості пального на АЗС, які було заборонено торік. Начебто непогана ідея. Але у поточних умовах це дуже схоже на бажання ще одного відомства поповнити процент жирів у маслі», – заявив він.
Куюн вважає, що ще до початку війниу у 2022 році система перевірок Держекоінспекцією себе майже повністю скомпрометувала.
«Починалось усе непогано, але десь за рік почали надходити численні сигнали з ринку про елементарне вимагання грошей цією організацією, яку наділили вельми великими методами впливу. Наприклад, щось не сподобалось інспектору – може заарештувати на нафтобазі цілий резервуар з пальним «до вияснєнія». Це може тривати місяцями. На якомусь етапі надходить пропозиція «порєшать вопріс»», – пише експерт.
Сергій Куюн зазначає, що єдиним джерелом бодяги на ринку є міні-НПЗ, які переробляють український газовий конденсат, додають присадки і компоненти, в результаті отримують неякісне пальне, при реалізації якого не сплачують податки.
«Тому щоб подолати проблему неякісного пального, а паралельно й наповнити казну, треба просто прикрити ці 10 точок (міні-НПЗ – ред.). Початок покладено: днями БЕБ з СБУ в суді добились арешту активів і рахунків одного з найбільших «самоварів», який належить легендарній у галузевих колах непотоплюваній до останнього часу фірмі Алекспром. Вдалий кейс є, треба продовжувати», – пише Сергій Куюн.
Таким чином, на його погляд, держава має можливість існуючими силовими інструментами «придушити проблему фальсифікату, а не плодити нових перевіряючих, які будуть викручувати руки бізнесу».
Раніше Держекоінспекція розробила проєкт змін до постанови уряду № 303 у частині дозволу проведення позапланових документарних перевірок і перевірок якості пального на АЗС.
А комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Державній податковій службі провести перевірки всіх об’єктів роздрібної торгівлі пальним, міні-НПЗ і компаній-покупців газоконденсату й розчинників.
За підрахунками enkorr, наразі в Україні працює біля десятка міні-НПЗ із сумарним обсягом переробки 50 тис. т газоконденсату й нафти, виробництво бензину – до 45 тис. т на місяць. Втрати державного бюджету, зокрема акцизного збору, становлять 200 млн гривень на місяць, а після очікуваного збільшення податку в два рази з 1 липня 2023 року – 400 млн гривень. Втрати ПДВ уже сьогодні оцінюються у 400 млн гривень щомісяця.
Також стало відомо, що в Україні заборонили імпорт пального невідомого походження. Ця заборона стосуватиметься кількох видів пального.