Святослав Степ‘як – перший і, можна сказати, єдиний дрогобицький екоактивіст, який на загальноміському рівні вже кілька років намагається втілювати екологічні ініціативи. Починав він зі шкіл, розповідаючи дітям про важливість сортування сміття. У липні 2021 року разом із однодумцями Святослав відкрив у Дрогобичі станцію сортування «ДроЕко.Логічний».
У суспільстві, де фактично відсутня культура поводження з відходами, та ще й у маленькому місті, цей проєкт було вкрай складно втілити у життя. А був він вельми амбітний – підсумком діяльності громадської сортувальні мала стати ліквідація сміттєзвалища на вулиці Гайдамацькій та очищення міста від сміття.
І проблемою стали не пошук приміщення та людей готових цим займатися. Основним каменем спотикання стало те, що дрогобичани не надто активно сортують сміття і ще менш активно несуть вторсировину на станцію. Спроби залучити ОСББ та організації і підприємства теж результату не дали.
Та попри всі труднощі, окрім зимового періоду, станція працює за адресою Війтівська Гора, 48 і з настанням весни знову відкриє свої двері.
Були у Святослава і інші розчарування: у Парку Новонароджених, де він разом із членами громадської організації «Прорив місто» організовували та провели кілька толок з прибирання, зараз ведеться будівництво торгово-розважального комплексу. На цей парк активісти покладали великі надії і бачили його зеленою оазою міста та зоною відпочинку для дрогобичан. Але після того, як в парк заїхали бульдозери, ці надії розтанули.
Та труднощі і перепони не зупиняють Святослава Степ‘яка. Він переконаний, що систематична праця рано чи пізно дасть свої плоди і з приємністю відзначає, що сортувати сміття з його оточення вже починають навіть люди похилого віку, які на перших порах скептично сприймали його еко-ідеї.
А нещодавно Святославу спільно із релокованою з Херсонщини громадською організацією вдалося виграти міжнародний грант для реалізації екологічного проєкту на базі Гімназії №5 ім.С.Кульчицького в Дрогобичі.
Журналістка Марія Кузьмін зустрілася з Святославом Степ‘яком, щоб більше дізнатися про його діяльність та про те, як даються екологічні ініціативи в Дрогобичі.
Святославе, розкажіть з чого почалася ваша діяльність як екоактивіста?
Коли Ви зрозуміли, що це ваше покликання ? За освітою я медик, але так вийшло, що в житі займаюся всім, тільки не медициною (посміхається – ред). Мені подобається громадська активність і зокрема екологічний напрямок.
А почалося все випадково. Після багатьох спроб знайти себе, я гуляв містом і задумався, як багато довкола сміття! Тоді я запитав себе: чи можу я на це впливати? І після того почав сортувати сміття вдома, тобто почав із себе. Я зрозумів, що переосмислити свої побутові звички зовсім не важко – потрібно тільки бажання.
Як ваша діяльність вийшла за межі побутових звичок? Хто вас підтримував та до кого Ви зверталися за допомогою?
Щодо підтримки моїх ідей, то на перших порах мене не підтримав ніхто. Спочатку я пішов у міську раду, там мене вислухали і підтримали, але лише словом.
Тоді я звернувся до директорів шкіл і став навчати учнів культури поводження з відходами, розповідаючи про важливість правильного використання сміття, що з ним робити, як сортувати і де залишати, щоб воно стало сировиною і принесло користь, а не створювало загрозу довкіллю.
Також я ініціював проєкт про очищення довкілля від сигаретних недопалків. Але це не той результат, який я прагнув отримати.
Я й далі шукав активних людей-однодумців, з якими мені б було легко працювати. Після того я зрозумів: якщо не виходить тут, то потрібно шукати в інших містах. І я поїхав у Києв на навчання у Зелену школу. Там були люди з різних куточків України, які охоче ділилися своїм досвідом із втілення екологічних ініціатив. Це дало мені заряд на подальшу діяльність в цьому напрямку та розуміння, що потрібно діяти вже.
І ви почали діяти все таки у Дрогобичі чи було на меті інше місто?
Так, це усе було у Дрогобичі. В Києві, я познайомився з екоактивістом, який залучив мене в український екологічний рух Let’s do it Ukraine. Цей рух є частиною всесвітнього руху «Let’s Do It World», що об’єднує понад 60 мільйонів людей в 191 країнах, які щорічно в третю суботу вересня виходять на Всесвітній день прибирання. Так я ініціював прибирання у дрогобицькому Парку Новонароджених.
Далі після чергової зустрічі в ГО «Прорив міста» моя подруга Богдана Турів, яка співпрацює із Українською Волонтерською Службою, підтримала мою ідею, зробила інформаційне повідомлення на волонтерській платформі. І так у мене з’явилися е перші волонтери, з якими ми прибирали місто від сміття.
Як з’явилася сортувальна станція «ДроЕко.Логічний» ?
Під час прибирання парку я познайомився з підприємицею, яка займається оптовою заготівлею сировини і розповів їй про те, що хочу відкрити громадську сортувальню. Вона підтримала мене та надала своє приміщення. Я ж вирішив набратися досвіду і поїхав у Миколаїв – Дністровський, де вже на той час втілювалися подібні проєкти.
Спільно із волонтерами ми доклали багато зусиль і 3 липня, у Міжнародний день без поліетилену, громадська станція сортування відкрила свої двері.
Коли відкрилися, ми очікували черги людей, але цього не сталося. І це при тому, що місто потерпало від сміттєвої кризи! Зокрема сміттєзвалище на Гайдамацькій загрожувало плачевними наслідками.
Та ми набралися терпіння і почали багато працювати. Витрачали багато сил, а результату й далі не було. Люди не приносили таку кількість посортованого сміття, щоб роботу станції можна було назвати ефективною. А потім трапилася війна…
Війна внесла свої корективи?
Так, через війну розпалася наша команда, і я залишився сам. У перші місяці взагалі не працював, а потім я почав сповіщати через соціальні мережі, коли буду на станції, і люди потрохи почали приходити. Станція на зиму призупиняє роботу, але з потеплінням ми відновимо діяльність, про що я обов’язково повідомлю у соцмережах.
Нещодавно спільно із ГО «Бери і слав», що переїхала в Дрогобич з Херсонщини, ви презентували новий проєкт, який реалізовуватиметься на базі однієї з дрогобицьких гімназій. Розкажіть, яка користь цього проєкту для міста?
Це багатокомпонентний грантовий проєкт, який реалізується за кошти міжнародних донорів – Фонду «Відродження» (Швейцарія). Тобто ні місто, ні гімназія не несе фінансових витрат. Окрім теоретичної складової: популяризації еко-культури серед учнівської молоді, яка проходитиме у форматі лекцій, майстеркласів, конкурсів, цей проєкт – це передусім конкретна сортувальна станція. Її встановлять на території гімназії №5 ім.С.Кульчицького.
Проєкт передбачає урни для сортування, які будуть в приміщенні школи і майданчик закритого типу із 16 сміттєвими баками для різних типів сміття. Майданчик освітлюватиметься енергією від сонячної панелі, що буде вставлена над ним.
Вірю, що користь від цього проєкту буде, адже його наявність на території школи у комплексі із навчанням буде сприяти формуванню в учнів бережливого ставлення до довкілля та спонукатиме сортувати сміття. Відразу ж на місці школярі отримуватимуть знання як правильно сортувати, адже цей момент є дуже важливим. Також в приміщенні школи проживають внутрішньо-переміщені особи, тут діє інклюзивно-ресурсний центр, де навчаються діти з різних куточків міста, тут відбуваються спортивні заходи.
Все це дасть змогу популяризувати ідею сортування серед різних соціальних верств населення, а не лише школярів.
В чому полягає головна ідея сортування сміття? Потрібно розуміти, що сміття – це ресурс. Тобто ми можемо його перетворити на щось корисне; не просто викинути, а дати йому нове життя і таким чином мати чистішу планету.
З чого варто починати кожному із нас, щоб зменшити негативний вплив сміття на довкілля?
Особисто я починав з того, що, почав сортувати сміття вдома та замінив поліетиленові пакети на багаторазові торбинки. Поліетилен, який не розкладається сотні років, є однією з найбільших загроз довкіллю, тож його кількість у повсякденному житті потрібно звести до мінімуму. Також органи місцевого самоврядування мають посприяти, щоб була достатня кількість сміттєвих баків для різних типів сміття, і щоб воно справді йшло на переробку, а не в один сміттєвоз із всіма відходами. Якщо ці баки будуть, то й людям простіше буде почати викидати сміття правильно. Ну і обов’язково потрібно навчати дітей змалечку культури поводження з відходами, вчити їх бережливого ставлення до довкілля. Користуючись нагодою, хочу звернутися до дрогобичан та мешканців краю: неважливо куди ви віднесете посортоване сміття – на громадську станцію чи у інші пункти прийому вторсировини – важливо, щоб сміття, яке можна переробити, не потрапляло на сміттєвзалиша та не шкодило довкіллю. Все це прості кроки, які не потребують великих зусиль, але якщо так робитиме велика кількість людей, тоді результат буде відчутний.
Марія КУЗЬМІН, фото із сторінки Святослава Степ’яка у фейсбук
