Сьогодні, у День Святого Юрія, у Дрогобичі відбулася подія, яку без перебільшення можна назвати історичною — після багаторічної реставрації та реконструкції освятили церкву Святого Юра та повернули на місце її відреставрований унікальний іконостас XVII століття.
Цей день став справжнім святом не лише для мешканців міста, а й для всієї України. Адже у час, коли наша держава веде не лише збройну, а й культурну війну за збереження ідентичності, оновлення сакральної спадщини — це акт національного спротиву, духовної сили та пам’яті про глибоке коріння нашої державності, а також свідчення нашого внеску до скарбниці світового культурного надбання.
Світле освячення — духовна єдність громади
Урочиста подія освячення церкви зібрала духовенство, представників влади – місцевої і обласної, та сотні вірян із Дрогобича, навколишніх сіл і міст. На дійство прибули численні високоповажні гості з різних міст України, а також з-за кордону, також були капелани та наші воїни. Серед гостей заходу зокрема Консул Республіки Польща у Львові – Дорота Дмуховска, почесні делегації з декількох міст Республіки Польща та міста Ліпік, Хорватія. Також начальник Львівської ОВА Максим Козицький, депутати Верховної Ради України, депутати Львівської обласної ради, представники влади Дрогобича та району, голови всіх громад Дрогобицького району та міський голова Львова Андрій Садовий.
Також захід відвідали реставратори Національного науково-дослідного реставраційного центру України, які працювали над відновленням іконостаса. Більшість присутніх одягнули з цієї нагоди вишиванки, що створило особливу атмосферу єднання.
Величне Богослужіння очолив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук. Особливу урочистість надало виконання духовних творів Заслуженим Прикарпатським ансамблем пісні і танцю “Верховина”.
Блаженніший Святослав Шевчук під час своєї урочистої проповіді наголосив: “У підніжжі цього древнього святого храму ми відчуваємо, як сила Воскреслого Христа пульсує в тілі, в жилах, в серці нашого народу упродовж віків. Вся наша культурна спадщина постала завдяки тому, що наші прабатьки, діди і прадіди носили у собі зародок Воскресіння і вічного життя. І це є джерелом надії українського народу, нашої невмирущості. Тому, що над пасхальним народом, пасхальною культурою жодний носій смерті в усіх часах не має ніколи влади. Не за ним є останнє слово перемоги, але за нами”.
Глава УГКЦ впродовж Літургії звертався з теплими словами подяки до всіх, хто долучився до оновлення дрогобицького храму — реставраторів, майстрів, науковців, представників влади, що виділяли кошти на ремонтні роботи, та благодійників, які пожертвували кошти на іконостас.
Разом із Предстоятелем співслужили єпископи УГКЦ: владика Теодор Мартинюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, владика Тарас Сеньків, Стрийський єпарх, і владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії, а також численне духовенство.
Завершилася Літургія спільним виконанням духовного гімну українців “Боже великий, єдиний!”
Люди зібралися тут не просто як свідки події, а як учасники історії — ті, хто зберігає та передає далі духовну спадщину.
Скарб, який говорить мовою століть
Церква Святого Юра — це душа Дрогобича, культурний код міста і символ його тяглості. Вона є одним з найдавніших зразків сакральної дерев’яної архітектури Галичини й усієї України. Збудована ще у XVI столітті, церква належить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а її архітектура та внутрішнє оздоблення є унікальними. На стінописах храму, окрім релігійних композицій, є зображення, які розповідають про тогочасне життя, погляди, звичаї та моду місцевих мешканців
Реставрація храму, яка тривала кілька років, стала справжнім прикладом відповідального ставлення до спадщини. При реставраційних роботах максимально збережено історичну автентику — від брусів і підвалин до куполів і ґонту. Роботи проводилися з глибокою повагою до майстрів минулого, які створили цю пам’ятку.
Окремої уваги заслуговує іконостас XVII століття — дерев’яна конструкція, яка є шедевром українського бароко. Після складної реставрації, що проводилася з 2019 року фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України, він знову займає своє місце в храмі.
Іконостас має 49 складових частин, п’ять ярусів та розміри 6 х 6 м. Впродовж майже чотирьох століть його не раз відновлювали та змінювали. При обстеженні фахівці помітили численні різночасові поновлення та перемалювання ікон і оздоблення.
Консерваційно-реставраційна робота були надзвичайно складною. Спочатку науковці провели хіміко-технологічні, рентгенологічні дослідження для виявлення первинного авторського фарбового шару ікон і поліхромії конструктивних елементів іконостаса. Відтак художники-реставратори зосереджено працювали над розкриттям найдавніших зображень та укріпленням конструкції, що стало справжнім порятунком для унікальної української святині
Тож тепер це не лише повернення об’єкта сакрального мистецтва, а й відновлення духовного серця церкви, яке століттями було свідком молитви, хрестин, вінчань і прощань різних поколінь дрогобичан.
Коли об’єднання спільних зусиль дає високий результат
У 2014 році за підтримки Фонду Послів США було розпочато реставрацію стінопису храму. Протягом трьох років провели дезінфекцію, укріплення фарбового шару, зміцнення деревини та очищення від старих нашарувань. У 2016 році ці роботи завершилися — і стіни церкви знову заговорили своїм давнім кольором.
Важливо, що фінансування відновлення церкви відбулося коштом різного рівня бюджетів: майже 3 мільйони гривень було виділено з обласного бюджету в межах спеціальної програми охорони культурної спадщини, ще 300 тисяч — з міського бюджету Дрогобича. Також міська влада Дрогобича виділила 1,3 млн грн на благоустрій Площі Святого Юра поблизу церкви.
Це свідчення того, що громада, влада й міжнародні партнери можуть діяти спільно задля збереження спільного надбання, а також чергове нагадування, що в єдності наша сила.
Символ культурного опору і національної сили
Сьогодні, коли церкву Святого Юра знову відкрито для громади, вона постає не лише як пам’ятка минулого, а як живий символ сучасного українського духу. Її збереження — це наша відповідь тим, хто прагне стерти українську культуру, викорінити нашу самобутність.
Сьогодні церква Святого Юра — не просто одна з найкрасивіших святинь України. Вона — наша гордість, наша культурна й духовна міць і наш внесок у світову спадщину, наша присутність серед шедеврів світової культури. І зараз, у час агресії московського окупанта, це особливо важливо — для нас, для світу і для наступних поколінь українців.
Авторка: Віра ЧОПИК
ФОТОРЕПОРТАЖ з місця події:
