Багатогодинні черги на АЗС, зростання цін та обмеження на продаж пального. Такою є воєнна реальність для приватних автовласників в Україні останнім часом. Що відбувається і коли зникне дефіцит пального, з’ясовувала DW.
«Я дивом доїхала до Києва зі Львова», — розповідає Тетяна Шинкаренко, яка кілька днів тому повернулася до столиці України. Перед поїздкою їй вдалося заправити повний бак автомобіля. У Львові та на околицях, за словами Тетяни, на деяких АЗС можна було купити бензин, хоч і з обмеженнями у 10-15 літрів та чергами, адже великі мережі автозаправок на початку травня запровадили ліміт на продаж пального. Залежно від АЗС та персональних умов картки лояльності можна було купити від 10 до 30 літрів бензину чи дизеля в одні руки. Однак в дорозі знайти АЗС, де продають пальне без обмежень, було дуже складно, розповідає Тетяна. «Вдалося заправилася на 10 літрів у Зборові, що на Тернопільщині, і більше бензин купити було неможливо. Я заїжджала на кожну заправку, але там був лише дизель або продаж за паливними талонами. Я була в паніці, адже бензину до Києва не вистачало», — каже вона. Зрештою, через знайомих своїх знайомих Тетяні вдалося отримати паливний талон на 10 літрів, що і дозволило доїхати до столиці.
Торгівля талонами на пальне
До війни паливні талони АЗС продавали як юридичним, так і фізичним особам для бронювання обсягів пального, розповідає в інтерв’ю DW директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн. Однак після утворення дефіциту, аби загасити попит на ринку, АЗС продають такі талони виключно комерційним клієнтам, зокрема, транспортним, аграрним, промисловим компаніям тощо, зазначає він. «Втім, талони все одно опиняються у приватних автовласників, що фактично є зловживанням і спекуляцією», — пояснює експерт.
Зокрема, талони можна придбати на платформах онлайн-оголошень. Такою пропозицією, наприклад, скористалася Зоя, яка не захотіла називати своє прізвище. Жінка розповідає, що зателефонувала за оголошенням і купила талон за 55 гривень за літр бензину. «Це на 10-15 гривень дорожче за роздрібну ціну, але завдяки цьому я без проблем отримала своє пальне, до речі, без черг», — говорить вона у розмові з DW.
Втім, така оборудка несе ризик натрапити на шахраїв, як це сталося з киянином Ярославом Іцковським. «Мені потрібно було терміново повертатися з Вінниці у Київ, а бензину не було», — розповідає він. В інтернеті Ярослав натрапив на оголошення продажу талонів по 55 гривень за літр бензину. «Ми домовилися, що з Тернополя ці талони мені відправлять автобусом за повною передоплатою. Після того, як я перерахував 3500 гривень, людина зникла», — поділився він з DW своєю історією.
Зруйнована війною інфраструктура та проблеми логістики
Дефіцит пального в Україні виник внаслідок руйнування основного виробника пального — Кременчуцького нафтопереробного заводу, низки великих нафтобаз, блокування морських шляхів та зупинки постачання з Білорусі, пояснив на брифінгу минулого тижня заступник керівника Офісу президента України (ОПУ) Ростислав Шурма. Він наголосив, що Росія цілеспрямовано з першого дня вторгнення в Україну знищує українську паливну інфраструктуру. «Фактично нам доводиться з нуля вибудовувати інфраструктуру постачання нафтопродуктів через наші західні кордони», — цитує його слова сайт ОПУ.
За словами Шурми, порти, наявна залізнична інфраструктура та рухомий склад у Східній Європі наразі не здатні логістично впоратися з обсягом нафтопродуктів, які потрібні Україні. Втім, уже зараз імпорт пального збільшений у понад п’ять разів у порівнянні з тим, що було ще півтора місяця тому, заявив Шурма.
На логістичні проблеми як один з важливих факторів дефіциту пального в Україні, вказують і опитані DW експерти. За словами Куюна, Україна законтрактувала необхідні обсяги пального, але проблема у достатній кількості цистерн, локомотивів та інфраструктурі.
«Потрібно, щоб закінчилася війна»
До 24 лютого Україна споживала в середньому 1 мільйон тонн на місяць бензину, дизеля та скрапленого газу, а нині споживання знизилося приблизно наполовину, пояснює Куюн. «Але ані постачальники нафтопродуктів, ані транспортники виявилися не готовими постачати в Україну такі обсяги через західні кордони. Потрібен час на налаштування цього механізму. Я думаю це займе до двох місяців», — каже він. За цей час мають збільшитися потужності перевалки нафтопродуктів та прийому танкерів у європейських портах, мають побудувати нові прикордонні перевалочні пункти, де перевантажується пальне з європейської на українську залізничну колію, зазначає Куюн. Крім того, часу вимагає і налагодження координації між європейськими залізницями, — додає він.
Певну стабілізацію ситуації на АЗС в найближчі місяці, за оптимістичного сценарію — у серпні, прогнозує і аналітик консалтингової компанії НафтоРинок Олександр Сіренко. «Для цього потрібно будувати перевалки пального на кордоні та продовжувати купувати бензовози. Проте з певним дефіцитом Україна стикатиметься ще дуже довго — поки не розблокують море та не запрацює внутрішня нафтопереробка. Для цього потрібно, щоб закінчилася війна», — зазначає він у розмові з DW.
Розслідування АМКУ та держрегулювання
З’ясовувати причини дефіциту пального взявся Антимонопольний комітет України, який від початку травня моніторить ситуацію на ринку із загальнодоступних джерел, а також отримує інформацію від споживачів та органів влади. За інформацією відомства, дані, які надходять, є суперечливими. «З одного боку, начебто пальне наявне на ринку є у достатніх обсягах, а з іншого,- ми спостерігаємо, що окремі оператори не здійснюють реалізацію продукції через роздрібну мережу АЗС, а там, де продажі відбуваються — черги можуть досягати «декількох кілометрів», — повідомив АМКУ на своєму сайті 13 травня.
У рамках дослідження ринку члени АМКУ зустрілися 12 травня з представниками великих українських мереж АЗС, які заявили — швидко розв’язати проблему з дефіцитом пального заважає неможливість різкої перебудови логістичних ланцюжків за кордоном та держрегулювання цін на пальне (встановлена мінекономіки максимальна вартість продажу пального на основі середньої вартості та граничної торговельної націнки). Станом на середину травня максимальна ціна на звичайний бензин для продажу через мережу АЗС не повинна була перевищувати 39,86 гривень за літр, на дизпальне — 42,31 гривень за літр.
Зрештою, влада пішла назустріч представникам мереж АЗС — на засіданні оперативного штабу 17 травня уряд зупинив держрегулювання роздрібних цін, заявила міністерка економіки України Юлія Свириденко в ефірі телемарафону. Водночас, за її словами, з операторами ринку було досягнуто домовленості, що після скасування держрегулювання, максимальні ціни на дизельне паливо, як очікується, не мають перевищуватить 58 гривень за літр, а на бензин — 52 гривні.
«Якщо відчуємо, що оператори ринку зловживають становищем, ми будемо запроваджувати щодо них санкції й моніторити ситуацію цілодобово», — наголосила Свириденко. Постанову про скасування держрегулювання роздрібних цін на паливо опубліковано на сайті українського уряду 19 травня.
Як прогнозує Куюн, після ухвалення цього рішення пальне буде у вільному продажу тому, що багато споживачів відмовляться заправляти автомобілі через зависоку для них ціну. «При цьому постає питання: чому люди мають переплачувати спекулятивну націнку. АЗС достатньо націнки близько семи гривень на літр, як це було під час держрегулювання», — переконаний експерт. Адже головна причина дефіциту пального — відсутність достатнього постачання, наголошує він.
Станом на 19 травня на деяких заправках у Києві та Львові ціна на звичайні бензин та дизель вже зросла до 51 та 57 гривні відповідно. При цьому обмеження продажу кількості літрів та черги зберігаються.
Джерело: Українська служба DW