Я підписався на телеграм-канал дівчини-ріелторки. Думав, що вона розповідатиме якісь інсайди у сфері нерухомості. Але вона ходить на презентації новобудов, п'є шампанське, закушуючи свіжою полуницею, і не продала жодної квартири за рік, інформує gazetapo.lviv.ua.
Втім, може, їй платять не за продажі, а за цю приховану рекламу? Але пити шампанське — це ж не робота.
Втім, гуляти Парижем або їсти на камеру — теж не робота, а багато блогерів на цьому собі статки збили.
Кожен виплутується і викручується як може.
Хлопці виють на чоловічих форумах: жінки працювати не хочуть! Кажуть їм: "Нам жити з тобою ніде, треба іпотеку брати, влаштовуйся на роботу, разом квартиру візьмемо". А дівчата відповідають, що їм простіше знайти платоспроможного чоловіка, ніж удвох тягнути віз кредиту.
Вони, звісно ж, не праві. Платоспроможний папік — це глухий кут. Він винайматиме квартиру три роки, а гроші, зрештою, отримає власник житла. Дівчина отримає тільки "враження від проживання в дорогій квартирі".
Зараз усі так помішалися на пафосі, що ці враження — і є метою. З пішаків треба одразу в дамки. Працювати — це не для дворянок. А в нас тепер — кожна друга дворянка.
Одній дівчині до закінчення 11 класу батьки купили турпутівку. Вона спочатку зраділа, а коли дізналася, що вони втрьох полетять — відмовилася. Сказала, що їй їхати не хочеться. Та й сама теж не поїде. Немає бажання.
Мама її засмутилася. Почала шукати психолога і копатися в причинах.
- Може, її в школі сильно напружують? Іспити і підготовка до них — це такий стрес.
- Може, у неї нерозділене кохання, про яке вона мовчить?
- Може, дитяча травма?
А лікар не став церемонитися, а відразу "видав базу", вчинив, можна сказати, по-людськи. Сказав, що крутити носом на путівку може тільки той, у кого в житті цих поїздок багато. І дістаються вони задарма.
Мама кивнула: ну так, їздимо ми стабільно.
"Я виросла в бідній сім'ї. У мене нічого не було. Коли познайомилася з чоловіком, у нього теж нічого не було. Працювали, як прокляті. Хапалися за кожну пропозицію. Заради чого? Щоб у доньки все було. Італію та Іспанію змогли собі дозволити тільки у 2008. Але потім все якось налагодилося, заспокоїлися. Донька ні в чому не мала потреби, у неї все було, за першою вимогою. А тепер мені не по собі: вона вчиться ледь-ледь, працювати не хоче, не знає, що буде робити. У неї немає інтересів і бажань. Виходить, це ми з чоловіком винні? Ми її зіпсували?"
Красиві ледарки сьогодні — це не утриманки, це в 90% випадків — доньки тих, у кого не було ні гроша, а потім з'явилися.
Люди, які жили небідно з покоління в покоління, привчають дітей до праці. Для них праця і освіта — норма життя. Як і простота, мінімалізм. І в голову не прийде хизуватися тим, що у тебе в шафі не п'ять суконь, а десять. І немає думок сфотографувати свою тарілку з їжею. Або п'яту точку в дзеркалі фітнес-залу чи ліфта.
"Дати можливість дитині не працювати", "дати старт" — не така вже й хороша ідея, як здається на перший погляд.
Дитині потрібно давати обладунки, щоб вона могла виграти битву, а за неї батьки б'ються.
Заробити гроші на селфі може одна з тисячі. У решти ледарок стоять порожніми бутіки і фірми банкрутують.