Генсек НАТО відвідав базу канадських ВПС та зробив гучні заяви про дії Росії в Арктиці. Експерти не виключають ризику загострення конфронтації РФ та Заходу ще й у Заполяр’ї.
Для прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо минулий тиждень став часом символічних візитів із Європи. Спочатку до нього прилетів канцлер Німеччини Олаф Шольц у компанії з віце-канцлером Робертом Габеком та представниками німецької бізнес-еліти. Виступаючи в Монреалі, глава німецького уряду на радість залу зазначив, що Канада має не лише всі ті корисні копалини, які є у розпорядженні Росії, а також демократію і привабливий інвестиційний клімат.
А буквально за кілька днів з візитом до Канади прибув генсек НАТО Єнс Столтенберг, з яким Трюдо вирушив на базу канадських ВПС у провінції Альберта. Там Столтенберг заявив, що російські амбіції в Арктиці є стратегічним викликом для НАТО і що на тлі посилення російської військової присутності у регіоні його важливість для Північноатлантичного альянсу зростає.
Так війна в Україні несподівано повернула Канаду на авансцену світової політики, причому як у питаннях постачання енергоносіїв, так і в питаннях оборони.
Відлуння війни в Україні на Крайній Півночі?
Російське вторгнення в Україну змусило уряд в Оттаві переглянути пріоритети його бюджетної політики. У червні влада Канади оголосила про плани вкласти в найближчі шість років близько 4,9 мільярда канадських доларів (близько 3,8 мільярда доларів США) в модернізацію системи NORAD, об’єднаного командування аерокосмічної оборони Північної Америки. А сам Столтенберг, повернувшись із Канади, в інтерв’ю німецькій газеті Welt am Sonntag повідомив, що через можливі нові загрози з боку Росії НАТО має намір розширити активність в арктичному регіоні.
«Через війну в Україні Арктика стала місцем можливого розширення конфлікту, так званого spill over (коли одні події призводять до виникнення інших, зовні з ними не пов’язаних. — Ред.), — пояснює Ґеран Свістек, співавтор дослідження «Росія в Арктиці», підготовленого минулого року берлінським фондом Наука і політика. За його словами, Арктика стала місцем можливої конфронтації через масштабну мілітаризацію, насамперед з боку Росії.
З одного боку, зазначає експерт, прагнення захищати свою територію є нормальним для будь-якої держави. Але з іншого, вважає він, привертає увагу розмах мілітаризації — Росія ніби прагне максимально розширити сферу впливу і забезпечити собі вигідні стартові позиції до моменту, коли через танення вічної мерзлоти стане можливим видобуток корисних копалин у регіоні.
«Особисто я вважаю, що Арктика може стати місцем ескалації українського конфлікту, — додає експерт. — Через мілітаризацію регіону та конфлікт інтересів там можливі військові зіткнення. Причому їхньою причиною можуть стати не свідомі дії, а людські помилки та недостатнє розуміння дій протилежної сторони».
Експерт: Причина напруженості — дії РФ в Україні, а не в Арктиці
Йоахім Вебер, експерт з питань геополітики та безпеки з Університету Бонна, вважає, що НАТО ігнорувало ситуацію в Арктиці останніми роками, тоді як Росія нарощувала там військову присутність. Водночас він звертає увагу на те, що зовсім не Арктика є джерелом напруженості: «Багато хто неправильно інтерпретував ситуацію, стверджуючи, що в Арктиці зароджуються конфлікти майбутнього навколо корисних копалин. А насправді все навпаки. Причина напруженості — це події в Україні, які відкидають тінь, зокрема, й на Крайню Північ».
Вебер раніше був серед тих, хто закликав не перебільшувати масштаб і значення російської мілітаризації в Арктиці: «Однак зараз все це виглядає у новому світлі з того моменту, коли Росія почала за допомогою військової сили перекроювати карту Європи».
Однак ще один могутній гравець з арктичними амбіціями поки що тримається в тіні. «Дехто його ще не розгледів, хоча взагалі-то не розгледіти його неможливо. Це Китай», — пояснює Йоахім Вебер. І хоча КНР не має арктичного узбережжя і сама вона розташована в тисячах миль від регіону, сама ця країна вважає себе арктичною державою і має при цьому гігантські економічні та військові ресурси. «І про китайців в Арктиці ми ще почуємо», — прогнозує німецький експерт.
Роль Арктики для економіки Росії
Як пишуть автори минулорічного дослідження фонду Наука і політика, на відміну від США, де Аляска — єдиний арктичний регіон — є далеким та ізольованим від решти території країни ексклавом, для Росії Арктика — важливий як з точки зору економіки, так і з позиції геостратегії регіон.
Арктична зона Росії охоплює близько п’яти мільйонів квадратних кілометрів і тягнеться вздовж берегів Баренцева, Карського морів, моря Лаптєвих, Східносибірського та Чукотського морів до Берингової протоки. Протяжність арктичної берегової лінії РФ становить понад 24 тисячі кілометрів, що понад половину берегової лінії всієї Арктики.
А інтерес російської влади до регіону цілком зрозумілий. Як наголошується в тому ж дослідженні, в Арктиці видобувається близько 90 відсотків російського газу та близько 60 відсотків нафти. Там розташовано приблизно дві третини обсягів російських нафтогазових родовищ. За оцінками експертів, вже до 2035 року близько 60 відсотків вуглеводнів видобуватиметься на родовищах, розташованих в Арктиці.
Джерело: Українська служба DW