Вчора, 29 серпня, Борислав зробив значний крок у збереженні своєї унікальної історико-промислової спадщини. Під час сесії міської ради було прийнято рішення про безоплатне прийняття в комунальну власність Бориславської міської територіальної громади будівлі копра (споруди) озокеритної шахти, розташованої на вулиці Потік, 5.
Цей історичний копер, що нагадує про славне минуле Борислава як центру видобутку озокериту, тепер офіційно належить громаді. Це стало можливим завдяки благодійній пожертві депутата міської ради, керівника МПП “Транспортник” Володимира Кузбита, який був власником цього майна і який з розумінням поставився до важливості збереження такого цінного об’єкта.
Чому це важливо для Борислава? – розповіли у Бориславській міські раді.
• Збереження історії: Копер є не просто спорудою, а свідком бурхливого минулого міста. Він розповідає історію про важку працю шахтарів, про розвиток промисловості та про те, яким було життя в Бориславі понад сто років тому.
• Туристична привабливість: Відреставрований копер може стати потужним магнітом для туристів. Він може бути включений до туристичних маршрутів, а також стати місцем проведення різноманітних культурних заходів.
Історична довідка
У 1880-х рр. у Бориславі в мікрорайоні Нижній Потік, на так званому «Новому Світі», було закладено нову велику шахту, глибина якої згодом досягла 255 м. Вважається найглибшою та найбільшою за промисловим видобутком озокеритною шахтою у світі. У 1939 р. видобуток із двох шахт становив 138 т, у 1945 р. – 481 т, 1946 р. – 622 т. Бориславське озокеритне рудоуправління було єдиним у світі виробником та постачальником медичного озокериту.
Бориславський мамонт: легенда, яка облетіла світ
А чи знаєте ви, що саме під час розробок озокеритових шахт, до яких належав цей копер, сталася дивовижна знахідка, яка назавжди увійшла в історію Борислава? Хочемо поділитись із читачами історією-легендою про Бориславського озокеритного мамонта.
В місті Бориславі, де зараз знаходиться озокеритова шахта, велися розкопки в пошуках земного воску. Робітники натрапили на дивний об’єкт, який виявився бивнем мамонта. обкопуючи його, знайшли цілого велетня-мамонта, який застиг в озокериті. Мамонта витягнули з-під землі й австрійська влада вирішила забрати його як справжню цінність до Відня, щоб збагатити якийсь з музеїв столиці.
Проте під час спроби вивезти мамонта з Борислава сталася пожежа на залізничній станції, і згоріло багато вагонів, хоча той, в якому був мамонт, вцілів. До наступної спроби готувалися ретельніше, адже експонат був дуже цінним!
І почалася його легендарна мандрівка… Мамонт потрапив до Австрії, проте через початок Першої світової війни не був експонований. Після війни мамонт спочатку був відправлений до Італії, а потім переїхав до Парижу. На початку серпня 1939 року мамонт був виставлений в музеї в Парижі, проте експозиція тривала недовго через початок Другої світової війни. Мамонт був перевезений до Берлінського музею природознавства і є легенда, що сам Гітлер фотографувався з ним. 1945 року, коли радянські війська зайняли Берлін, мамонт був викрадений і вивезений до московії. Невідомо, що з ним сталося в наступні роки. Вважають, що мамонт був знищений або загублений. Але є й ті, хто вірить, що він все ще зберігається десь у росії, хоча місце його знаходження невідоме. Можливо колись його знову знайдуть, і ми побачимо бориславського озокеритового мамонта!