Наразі бізнес не має 5,8 млрд грн на необхідне обладнання, а у разі реалізації проекту таке обладнання ризикує бути знищеним ворожими обстрілами.
Європейська бізнес-асоціація (ЄВА) звернулася до уряду з відкритим листом, в якому просить відкласти запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин, передбачених проектом постанови Міністерства захисту навколишнього середовища.
На думку асоціації, зараз бізнес просто не має 5,8 млрд гривень на необхідне обладнання, а у разі реалізації проекту таке обладнання ризикує потрапити під ворожі обстріли і бути знищеним.
«Війна створює низку факторів, що ускладнюють практичну реалізацію вимог проекту постанови. По-перше, встановлення автоматизованих систем моніторингу на об’єкти, які перебувають під постійним ризиком бути пошкодженими ударами ворога або чекають на реконструкцію/виведення з експлуатації, економічно недоцільна. По-друге, існують значні труднощі із залученням великих інвестицій, імпортом обладнання та пошуком підрядних організацій для проведення робіт в умовах високих ризиків безпеки», — йдеться у зверненні.
Експерти ЄВА підкреслили, що фактично проект постанови пропонує підхід, що лежить в основі Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, яка, крім іншого, має запровадити нові європейські екологічні стандарти — висновки найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).
«Автоматизовані системи моніторингу викидів — це лише один з елементів реформи промислового забруднення. Саме висновки НДТМ визначають, чи потребує та чи інша установка автоматизованого моніторингу і якими мають бути вимоги до нього. Отже, логічно, що спочатку потрібно сформувати законодавчу базу для комплексної імплементації Директив 2010/75/ЄС, оприлюднити та затвердити, як це передбачено Севільським процесом, висновки НДТМ, та вже потім встановлювати автоматизовані системи моніторингу на реконструйовані об’єкти», — пишуть автори документа.
В Асоціації також звернули увагу на те, що промислові підприємства України значно постраждали від російського терору, а частина взагалі зупинилася через війну.
«За 9 місяців війни металургійна галузь втратила понад 50% свого потенціалу, більше половини об’єктів енергоінфраструктури пошкоджено або знищено: тільки на поверхневе відновлення енергооб’єктів потрібно не менше 1,5 млрд євро. Про відновлення промисловості зараз взагалі не йдеться — перш за все компанії намагаються, крім постійної гуманітарної допомоги та підтримки ЗСУ, забезпечувати мінімальну життєдіяльність підприємств в умовах постійної загрози ракетних ударів. Бізнес-спільнота високо цінує останні регуляторні зміни, спрямовані на підтримку бізнесу у вигляді відстрочки посилення екологічних вимог та звільнення від сплати податків, та сподівається, що реалізацію ідеї про обов’язкове встановлення дорогого вимірювального обладнання вартістю майже 5,8 млрд гривень на застарілі та напівзнищені об’єкти все ж таки буде перенесено на етап повоєнного відновлення», — цитують автори листа координатора комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольгу Бойко.
Нагадаємо, раніше в Міністерстві захисту навколишнього середовища підрахували збитки навколишньому середовищу від війни.
Кабмін запропонував підприємствам працювати вночі