Японці славляться своєю повагою до багатовікових традицій. Їх культура багата символами, обрядами і ритуалами. Момент створення родини — не виняток. Ми підібрали 6 весільних традицій Японії, які для українських жінок здаються дивними, інформує Ukr.Media.
Дату весілля необхідно підлаштувати під календар
Японці готуються до весілля за рік. Це пов'язано з їх педантичністю і з буддистським календарем Рокуе. Згідно з ним, весільні церемонії потрібно проводити в дні" "великого світу" Тайан. Дні ці ковзаючі і можуть випадати то на вівторок, то на четвер. Тому наречений і наречена полюють на суботній Тайан і заздалегідь резервують ресторан. Останні, до речі, спеціально піднімають ціни на меню в ці дні.
"Уявіть, що ви хочете зіграти весілля в листопаді і суботу, але далеко не всяка субота випадає на Тайан. Звичайно ж усі хочуть робити церемонію в Тайан, тому цей день резервується під банкети першим. Тут уже хто не встиг той запізнився", — розповідає дівчина свою історію заміжжя з японцем.
В українській культурі такого явища немає, але є православні пости, в які духовенство одружуватися не радить.
Наречений і наречена замовляють вбрання для родичів
Традиційне японське весільне кімоно коштує недешево. Тому його часто беруть напрокат. Українські дівчата теж орендують сукні в салонах. Але, зазвичай, весільний наряд нареченої оплачують або її батьки, або наречений. І вже після того, як наречена визначилася з сукнею, підбираються вбрання для інших. В Японії справи йдуть трохи інакше.
"Тут теж працює принцип — "хто не встиг той запізнився", тому замовлення кімоно треба зробити теж заздалегідь. Але замовити одяг потрібно не лише для себе. Батьки, сестри, брати теж мають бути одягнені за формою: мама в чорному кімоно з золотим орнаментом внизу, тато — у фраку, сестри в кімоно, а брати або в чоловічому кімоно Хакама, або у фраках. Тому йти до салону треба всім разом. Спочатку ми підібрали кімоно всім родичам, а потім вже зайнялися своїми нарядами", — розповідає дружина японця.
Японські наречені не надягають фату
Сьогодні багато українських наречених відмовляються від фати, а у японок її ніколи і не було. Замість них дівчата надягають спеціальні традиційні головні убори "Ватабосі" і "Цунокакусі". Виглядають вони досить своєрідно. А значення в них ще цікавіше.
"Цунокакусі перекладається буквально "сховати роги". Я так і не знайшла документації щодо цієї назви, але чула від бабусь, що так цей головний убір називається, тому що наречена ховає до закінчення церемонії свій істинний характер", — ділиться своїми спостереженнями дівчина.
Подарунки — гостям
В Україні в день весілля подарунки отримують виключно молодята. І останнім часом гості все частіше роблять свій вибір на користь конвертів з грошима. В Японії запрошені на захід дотримуються тієї ж схеми і досить пристойні суми в конвертах дозволяють окупити банкет.
Але тільки з японського весілля гості йдуть не з порожніми руками, а з маленькими персональними презентами. Їх готують молодята для кожного з присутніх на весіллі окремо. Це може бути і коробочка з солодощами, і щось більш вагоме.
Весілля проходить без танців
Енергійні танці гостей і вальсуючі молодята — звична картина для українського весілля. Однак, на японському святі з нагоди створення родини танцювати не прийнято від слова зовсім. Також там ні ведучого, ні діджея, ні розважальних шоу та іншого. Тости вимовляються гостями строго по черзі в графіку, який складають заздалегідь і розсилають разом із запрошеннями.
Немає медового місяця
Про працездатність і відповідальність японців ходять легенди. Вони багато працюють і мало відпочивають. Але що дійсно шокує, то це відсутність медового місяця у молодят. Вони навіть не беруть відпустку на 2 тижні, як це практикують українські пари, наприклад, щоб налагодити загальний побут.
"Найцікавіше, що рідко, коли японці беруть відпустку після весілля. Ніякого медового місяця. У понеділок всі виходять на роботу як ні в чому не бувало. Тільки вже з обручкою на руці", — каже Поліна.
Що ж стосується обручок, то японці і в цьому відзначилися. Наречена купує обручку майбутньому чоловікові, а той, своєю чергою, оплачує обручку для неї. Все порівну.
Що ж, часи змінюються, але традиційні весілля все ще актуальні. Вони яскраві і запам'ятовуються. І хоч ритуали в різних країнах відрізняються одні від одних, усі вони спрямовані на одне — щастя і благополуччя молодої сім'ї.