Пенсіонери не даремно виходили на пенсію раніше, вони виконували особливу функцію — доглядали онуків. А якщо батьки були зайняті важливою роботою, то виховання дітей повністю лягало на плечі бабусь та дідусів. І, треба сказати, з цим вони чудово справлялися. З одного боку, їм допомагали мудрість і досвід, а з іншого — діти і підлітки часто довіряли їм більше батьків, інформує Ukr.Media.
Творчі гуртки
У 1960-1970 роках була справжня манія: суспільство шукало, як із дітей виховати геніїв. І чималу роль у такому розвитку грали прабатьки. Мами та тата вдень були на роботі, тому дідусі та бабусі часто брали на себе функцію супроводу маленьких дітей у балетні гуртки, художні та музичні школи. У цьому вони були навіть суворіші, ніж батьки, тому що вважали: краще нехай дитина засвоює нові знання, ніж без діла бовтається вулицею після школи. У балетні гуртки починали водити ще в садку, а школярам доводилося вчитися грі на баяні та вивчати образотворче мистецтво.
Смак до літератури
Міські бабусі та дідусі намагалися прищеплювати онукам смак і розвинути їх естетично, благо квитки до театрів та на виставки коштували копійки. Тому онуків водили на нові постановки, до музеїв, розповідали про архітектуру та зодчих рідного міста й обов'язково відвідували краєзнавчі музеї, де прабатьки могли самі оживити експонати своїми оповіданнями.
Паралельно з цим онуків знайомили з образотворчим мистецтвом світу та рідною літературою. Якщо вихованням дитини займалися систематично, зазвичай він освоював шкільну програму класичної літератури раніше однолітків, що накладало відбиток на засвоєння, — дитина могла по-своєму сприймати матеріал, переосмислювати його й обговорювати з рідними людьми, яким довіряла більше, ніж вчителям.
Виховання почуттів
Одночасно онукам намагалися прищепити моральність і те, що зараз називають емпатією, а раніше називали співчуттям. Вважалося, що розвитку моральних почуттів сприяє утримання невеликих свійських тварин: кішок, собак, морських свинок. Крім того, дітям обов'язково читали "жалісні" оповідання на кшталт "Дітей підземелля", "Дівчатка з сірниками", "Дівчинка шукає батька" та водили на такі фільми як "Білий Бім Чорне Вухо".
Без тиску
Позитивний момент впливу прабатьків на виховання онуків полягав у тому, що вони не намагалися їх зробити подібністю до себе (у цю помилку часто впадали батьки, що реалізують у дітях свої прагнення та захоплення), а намагалися не обмежувати їх у творчості. Якщо дитина навідріз відмовлялася відвідувати художню школу, її не примушували, а пропонували вибрати інший гурток, терпляче пояснюючи, що школяреві слід спробувати якнайбільше занять, щоб визначитися з тим, що саме йому подобається найбільше — радіотехніка чи макраме. Це мало полегшити вибір професії.
Походи в ліс та на лижах
При цьому дідусі і навіть особливо просунуті бабусі знали, що розвиток мозку — це ще не все, розвитку тіла теж слід приділяти увагу. Тому для майбутніх геніїв часто були обов'язковими уроки фізкультури, походи вихідного дня, на лижах та басейн. В здоровому тілі здоровий дух!
Була популярна система, за якої у вихованні майбутніх геніїв приділялося багато уваги домашній гімнастиці, гартуванню та їжі дитини — вона мала бути простою. Дітей ніколи не змушували їсти, якщо вони не хотіли.
Проводили особливі уроки розвитку
Особливо просунуті дідусі та бабусі приділяли увагу прийомам розвитку дитини. Книжок на кшталт "як виховати генія" тоді не видавали, але випускали книги різних педагогів та психологів. Батьки намагалися зробити уроки математики цікавими за допомогою книг, навчали дітей отримувати новий досвід зі звичних речей: писати та малювати лівою рукою, розвивали кмітливість, купуючи цікаві набори.
Наприклад, набір лінз і трубок, з яких дитина могла зібрати підзорну трубу, а могла — мікроскоп. Або набір із тріодів, діодів та опорів із реостатом — з нього можна було зібрати рацію чи радіо. Разом із дітьми пенсіонери із захопленням проводили невеликі фізичні досліди: влаштовували електричну дугу з батарейок чи робили модель торнадо у склянці з водою за допомогою копійчаного електромоторчика.
Була популярна і така дивна книга, як "Діти та графи", де за допомогою досить спірної методики пропонувалося з раннього дитинства розвивати математичне мислення.
Все це пояснювалося тим, що раніше була дуже популярна наука: всі вірили, що людство ось-ось полетить у космос, дивилися передачу "Очевидне — неймовірне", і із захопленням читали серію книг "Життя чудових людей" з біографією математика Лева Ландау та інших вчених.
Залиште відповідь