Владиславу – 21 рік. Хлопець родом з Мелітополя. Після евакуації на Львівщину він став волонтерити на Головному залізничному вокзалі, а також активно почав вивчати українську мову, аби якнайшвидше почати нею розмовляти.
«Дуже важливо спілкуватися українською мовою, тому що це мова нашої держави. Ми не повинні розмовляти мовою країни-агресора, яка напала на нас, вбиває наших людей, захоплює наші території. Через цю країну (росію – ред.) я тут, а не в своєму місті. Через війну мої рідні багато втратили. Я хочу розвивати українську мову, щоб вона продовжувала існувати», — розповідає Владислав.
Коли Мелітополь окупували російські війська, родина Владислава за першої слушної нагоди покинула місто. У Львові хлопець познайомився з волонтерами та приєднався до їхніх лав. Волонтерство стало основним заняттям Владислава.
Хлопець зізнається, що перейти на українську мову спершу було важко, адже попри схожість двох мов, побудова речень відрізняється. Однак вже після місяця практики, Влад почав вільно розмовляти українською.
«Знаєте схожі історії? Можливо, ви також лише недавно перейшли на українську мову? Розкажіть про це з хештегом #українською_здолаємо. Ваш досвід цінний. Ваш досвід може когось надихнути», — наголосив очільник області Максим Козицький.
Ваші історії можуть з’явитися на сторінках Львівської ОВА у соцмережах, тож поширюйте їх з хештегом #українською_здолаємо, аби якомога більше людей так само мали мотивацію перейти на українську мову.
Прес-служба Лівівської обласної військової адміністрації
Залиште відповідь