Пам’ятні заходи відбулись у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького».
Сьогодні Львівщина вшановує пам’ять жертв масових розстрілів політичних в’язнів у тюрмах Заходу України, вчинених у червні 1941. Пам’ятні заходи відбулись у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького».
До 83-х роковин скорботної події музей, який 15 років тому саме в ці дні вперше відчинив свої двері для відвідувачів, за підтримки Львівської обласної військової адміністрації організував День відкритих дверей та безкоштовні екскурсії для відвідувачів.
Також у цей день відбулась поминальна панахида за упокій невинноубієнних, яку очолили капелани Центру військового капеланства УКГЦ. Опісля відбувся музичний реквієм-спомин «Lumen hilare / Світло тихе».
Меморіальні заходи завершились скорботною ходою та покладанням лампадок і квітів до стін колишнього слідчого ізолятора НКВС та підніжжя пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів, що на площі Шашкевича навпроти музею.
Довідково:
У червні 1941 на теренах Заходу України каральні органи СРСР влаштували масові арешти та розстріли в’язнів у тюрмах. За даними дослідників, тоді вбили майже 22 тисячі політичних в’язнів, які перебували у тюрмах Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської областей. Тож останні дні червня 1941 року називають трагедією на західноукраїнських землях.
На території Львівщини масові розстріли відбувалися у тюрмах Львова та Золочева. Станом на 22 червня 1941 року кількість в’язнів сягала 5424. Більшість із цих в’язнів звинувачували за статтею 54 Кримінального кодексу УРСР – контрреволюційна діяльність.
Розстріли, санкціоновані прокурором Львівської області Леонтієм Харитоновим (його підпис, до речі, зберігся на сторінці розстрільного списку в’язниці № у Золочеві), розпочалися 22 червня 1941 року.
Вбивали спочатку за звичайним способом НКВС пострілом у потилицю у спецкамері. Але через те, що німецький фронт стрімко наближався, людей почали розстрілювати більш масово через дверцята для передачі у камерах підвалів з автоматичної зброї. В останні дні розстрілів просто кидали гранати до камер.
Тіла розстріляних спочатку вивозили вантажівками та ховали у спецмісцях. Але вже перед самим приходом німецьких військ радянські каральна органи, сильно поспішаючи, ховали вбитих на подвір’ях тюрем чи у підвалах.
Всього, у в’язницях Львівської області 22-28 червня (Львів, Буськ, Городок, Комарно-Рудки, Щирець, Бібрка, Жовква, Кам’янка-Бузька, Судова Вишня, Яворів, Лопатин) було розстріляно 4 тисячі 591 людину. У трьох в’язницях Дрогобицької (Дрогобич, Самбір, Стрий) – 3 тисячі 301, у тюрмах Перемишля та Добромиля – 2 тис. в’язнів.
На знак пам’яті у Львові, на площі Шашкевича, навпроти «Тюрми на Лонцького», у 1997 році було споруджено пам’ятник Жертвам комуністичних репресій.
На Янівському цвинтарі біля поля №55 є братська могила невідомих жертв тюрми «Бригідки» – «Три хрести». У 1990 році поруч із нею встановлено пам’ятний хрест жертвам терору НКВС, які загинули у червні 1941 року.
Прес-служба Лівівської обласної військової адміністрації
Залиште відповідь