В затишних паркових зонах і смугах рятівної в час літа зелені розгортаються дивовижні локальні фронти.. Тут воюють ті хто має владу з тими хто немає нічого, але може втратити милий краєвид за вікном. Отож 18 липня цьогоріч відбулася чергова і остання зустріч громади скандального району Під Голоском та посадовців міської ради, яка проходила під крилом очільника департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Євгена Бойка. З боку виглядає, що Євген Бойко вболіває за район більше, аніж всі інші мешканці. Він тут, виявляється, живе і є знаним реформатором району. Тільки дотичні особи в деталях і нюансах промови можновладця почують різнозначності… На збори зібрались члени садових кооперативів, приватних будівель і говорили про зонування території та збереження зелених насаджень у районі Під Голоском. У Львові, де дуже динамічно зростає забудова, розвивається промисловість, зростає кількість населення через вимушені переміщення катастрофічно зменшується кількість зелених насаджень. Вже сьогодні Львів аж ніяк не екологічно чисте місто. Містяни тішать себе тим, що у місті є небайдужі люди і певні політики, як-от Євген Бойко, який водночас є і депутатом Львівської міської ради. І от так тішили себе думкою ті, хто зібрались.
Численні мешканці району вулиць Під Голоском сподіваються, що пан Бойко не даремно отримує свою зарплатню. Адже навіть проводить, і не рідко, зустрічі з мешканцями. В той час, коли деякі із депутатів тиняються без діла чи позіхають на засіданнях сесій чи комісій, а їхні голоси зайняті не розвитком району, а дерибаном Львова, мешканці сподіваються на таких як він. Мріється: “Може б нарешті Євген Бойко щось зробив? “
І от вже як зробив то зробив! І тепер, можемо незабаром дочекатись, що громада Під Голоском отримає зону Ж1 на скандальних 22 га земель. Адже там дехто планує багатоповерхівки. Звичано б краще було не мати такої ознаки як Ж1, адже вона може легко перетворитись в Ж2 чи Ж4. Втім, люди запевняють один одного: завдяки роботі Євгена Бойка і його активності громада району отримала підтримку посадовців у війні з безкарністю депутатів, які «дерибанять» місто і піаряться на війні. Але ж чи так?
Як специфічний подразник та й маркер сумлінної роботи депутата громада чекає ще одного кроку. Люди з Під Голосок, питають — коли настане визначення дати й часу для демонтажу незаконного церковного вагону, який належить до російської православної церкви. Всім звичайно зрозуміло, що як людина віруюча, імовірно пан Євген не хотів чіпати псевдокапличку. Але громада сповнена впевненості і готова тиснути на пана Бойка. Йому ж треба додати сили. Люди впевнені у патріотизмі Євгена Бойка, який мав би бути людиною слова. «Сказав – значить зробить! І крапка!» – розповіла мешканка вулиці Малоголосківської пані Марія. Можливо, і Євген Бойко остаточно зрозумів після останньої робочої зустрічі з народом, що за ним люди. І справу «церковного вагончика» час завершити на користь громади.
Бо схожу споруду на Сихові демонтували без проблем. Така сама доля, не без участі Євгена Бойка – так сподіваються люди – чекає і на церквовагончик на Під Голоском. Адже однозначно в рамках закону у посадовців та ще й депутатів є чимало важелів, щоби це зробити. Може завадити хіба львівська погода: просто сильна злива змиє вагончик швидше, аніж до нього з демонтажем прийде Євген Бойко.
Допитливий читач відчує у цій оповіді нотку сарказму. Це дає зрозуміти, що не все так добре як би хотіла громада. Можновладці часто вагаються і залишається лиш робити тривожні припущення що саме стає тим фактором, що стопорить приймати очевидні рішення і депутатів і нашого мера тай самого вельмишановного пана Євгена Бойка.