Дрогобич Вілли Дрогобича – свідки епохи великого капіталу
Серед великої кількості споруд, що з’явилися в Галичині на межі ХІХ і ХХ століть, вирізняються приватні будівлі та вілли. Проте, лише незначна їх частина стала по-справжньому відомою. У Дрогобичі того часу склалася унікальна ситуація: впливові, заможні та важливі для історії міста особи зводили тут свої будинки, навіть не підозрюючи, що з часом ті перетворяться на одні з головних туристичних принад.
У часи нафтового буму Дрогобич був відомий підприємствами з переробки нафти, яку видобували у сусідньому Бориславі, а також підприємливістю та амбіціями його мешканців — усе це стало підґрунтям для появи вілл, які й досі є окрасою його вулиць.
Вілла Леона Гартенберга
З будівництва цієї вілли починається твір Івана Франка «Борислав сміється». Там вона описана як будівля неймовірної краси, що стала архітектурною перлиною Дрогобича. Сам Леон Гартенберг є прототипом пана Леона Гаммершляга — власника нового будинку у творі. У реальному житті він, як і його родина, був одним із нафтових магнатів Дрогобича. Завдяки своїм статкам Гартенберг і побудував цей маєток.
Сама вілла зведена на замовлення магната у 1870-х роках. Побудована з каменю, вона має два поверхи. Будівля прикрашена різьбленими вікнами, квадратними колонами та балконами. Розташована вона на вулиці Т. Шевченка, 12. Раніше ця вулиця називалась Панською, що також згадує Франко у своєму творі. Нині у приміщенні розташоване управління нафтогазу.
Також існує легенда, що під кожну колону Леон Гартенберг заклав золоті монети, «щоб у домі велося». А щоб підкреслити своє багатство, він нібито навіть хотів викласти підлогу монетами, але згодом відмовився від цієї ідеї.
Вілла Леона Гартенберга. Фото Віри Чопик
Це була не єдина нерухомість родини. На сусідній вулиці І. Франка, 36, розташований родовий палац Гартенбергів. Він побудований у такому ж стилі, має схожий фасад і план будови. Проте вирізняється статуєю Бога сонячного світла — Геліоса.
Родовий палац Гартенбергів. Фото Віри ЧопикПалац мистецтв або Вілла Б’янки
Її вважають найгарнішою у Дрогобичі. Таку назву споруда отримала завдяки твору Бруно Шульца «Весна». У ньому описано прекрасний будинок, у якому жила не менш прекрасна дівчина Б’янка. Ймовірно, ця назва є умовною, адже опис вілли у творі Шульца не збігається з реальним виглядом будівлі. З іншого боку, родина Бруно Шульца була пов’язана із сім’єю Земан, яку можна вважати першими власниками вілли.
Вілла Б’янки. Фото Віри Чопик
Перед Першою світовою війною будівля належала Маркусу Земану — власнику фірми з торгівлі залізом та технікою. Згодом і віллу, і фірму перейняли брати Шпіцмани. Ця родина, також займалася продажем нафти й пива, завдяки чому й здобула популярність.
У міжвоєнний період у цих стінах діяв рентген-інститут доктора Леона Гіммеля. З початком німецької окупації віллу привласнив Фелікс Ландау — член нацистської партії. Ландау був палким шанувальником творчості Бруно Шульца та його другом. А також любив розстрілювати людей з балкона свого будинку. Саме так він застрілив підопічного Карла Ґюнтера – свого ворога та політичного опонента. у помсту за смерть друга, Ґюнтер націлився на Бруно Шульца, та застрілив його перед самим виїздом до Відня.
Фелікс Ландау
У наступні роки свого існування вілла виконувала роль дитячої лікарні та гінекологічного відділення. Нині це місце має назву «Палац мисецтв» і є одним із відділень музею «Дрогобиччина».
Вілла Якоба Файєрштайна
Віллу було збудовано на початку ХХ століття для нафтового магната і політичного діяча Якуба Файєрштайна. Як перший заступник бургомістра, він фактично керував Дрогобичем: брав участь у формуванні міської та Громадської рад, затверджував кандидатури місцевих священників. Завдяки політичним і економічним зв’язкам, зокрема з родиною Гартенбергів, Якубу Файєрштайну вдалося зберегти баланс між поляками, українцями та євреями у місті. Він також активно фінансував будівництво «Єврейського дому сиріт», де нині розташований історичний факультет.
Утім, деякі газетні публікації того часу вказували на фінансові махінації, пов’язані з цим будівництвом, які були вигідними як для міської казни, так і для приватних магнатів, що долучилися до проєкту. Проєкт також вважали піар-кампанією напередодні міських виборів.
Якоб Файєрштайн
Його фінансові операції неодноразово критикувала преса. У 1909 році в газеті «Тиждень» було опубліковано матеріал, де зазначалося, що на засіданнях ґмінної ради під час обговорення бюджетних питань пріоритет завжди надавався ідеям Якуба Файєрштайна, які впливали на всі прибуткові рішення урядників (попри те, що він не обіймав посаду бургомістра). Широко обговорювали і його політичне оточення, так звану «вовчу групу», яка також була пов’язана з політичними та фінансовими маніпуляціями. Преса не боялася відкрито критикувати політику Я. Файєрштайна І називати її «індивідуалістичною».
Вілла Якуба Файєрштайна. Фото Віри Чопик
Сама вілла слугувала місцем урочистих прийомів поважних гостей міста, зокрема відвідувачів заводу «Галіція». З приходом радянської влади тут оселилися сім’ї офіцерів Червоної армії, а в 1970-х роках — працював міський ЗАГС. Хоч інтер’єр будівлі значно змінився у післявоєнний період, зовнішній вигляд вілли зберігся майже без змін. Із 1996 року вона стала художнім відділом музею «Дрогобиччина» — першої картинної галереї міста.
Вілла Яна Нев’ядомського
Будівництво цієї вілли було розпочато в період важкої економічної кризи, що тривала в Дрогобичі на початку 1900-х років. Це свідчить про те, що її власник мав чималі статки. У грудні 1903 року будівництво вілли завершили, і цього ж року вона отримала адресу: вул. Жупна, 2 (тепер — Жупна, 4). Будівлю зведено у популярному на той час стилі історизму, хоча й у більш сучасному його варіанті.
З південного боку вілли розташована чотирикутна вежа зі шпилем, яка розділяє дві вулиці — Жупну та Ю. Дрогобича. Усі вікна вілли прямокутної форми, за винятком парних вікон під балконом, що мають арочну форму. За задумом, ці кімнати були призначені для внуків і приїжджих гостей. На час свого зведення вілла вирізнялася серед інших приватних будинків міста, які виглядали однотипно.
Вілла Яна Нев’ядомського. Фото Богдана Ілика
На рівні другого поверху, з обох боків, розміщені дві античні скульптури у вигляді жінок. Права статуя має атрибути бога Гермеса — покровителя хлібної справи та торгівлі у давньоримській міфології. Ліва, із зубчастим колесом, уособлює торгівлю.
Ці образи обрано не випадково, адже власником вілли був Ян Нев’ядомський. Його по праву можна вважати одним із найбагатших мешканців міста. Завдяки своїй пекарській справі він заробив значні статки. У 1906 році Нев’ядомський був внесений до списку найприбутковіших підприємців, посідаючи серед пекарів Дрогобича друге місце. Ян Нев’ядомський навіть очолював товариство дрогобицьких майстрів, до якого входили пекарі, м’ясники, кондитери та інші ремісники.
Обкладинка книги про Яна Нев’ядомського
В історії Дрогобича він також відомий тим, що обіймав у магістраті посаду другого заступника бургомістра (першим був згаданий раніше Якоб Фаєрштайн), а згодом став і самим бургомістром. На той момент йому було вже 62 роки. За свого керування Дрогобичем Ян Нев’ядомський долучився до реставрації костелу Святого Варфоломія та очолив фінансування проєкту. Також він підтримував навчальні заклади, зокрема гімназію, де навчались поляки, українці та євреї.
Вілла Яроша
У 1909 році Ян Нев’ядомський знову балотувався на виборах. Однак, попри велику підтримку та любов громадян, він усе ж таки програв Раймонду Ярошу. Тодішня преса писала, що новий бургомістр переміг штучно, усунувши Нев’ядомського від влади. Цих двох часто порівнювали як очільників міста, адже, на відміну від свого попередника, Ярош більшість своїх капіталовкладень та бюджетних коштів вкладав у мінеральний курорт «Трускавець». Саме за це він і здобув прізвисько «курортного магната».
Раймунд Ярош
Хоча найбільшу популярність Раймунд Ярош здобув завдяки своїй діяльності в Трускавці, іншим напрямом його бізнесу була філія «Товариства взаємного страхування», яка спеціалізувалася на страхових інвестиціях у сфері нафтовидобутку. Саме це й забезпечило Ярошу швидке збагачення. Крім того, завдяки його ініціативі було спроєктовано та збудовано залізничну гілку Дрогобич — Трускавець. У тих же газетах, активно обговорювали переваги цього проєкту, зокрема його вигідність для бізнесу Яроша в Трускавці.
Вілла Яроша. Фото Віри Чопик
Свій будинок у Дрогобичі, який нині є однією з архітектурних пам’яток міста, Раймунд Ярош викупив у згаданих раніше нафтових бізнесменів — братів Шпіцманів, перед Першою світовою війною. Віллу було збудовано на початку XX століття. Вона двоповерхова й вирізняється серед інших споруд багатою ліпниною та стилем віденської сецесії. Ця вілла є яскравим прикладом розкішної архітектури періоду Австро-Угорської імперії, коли Дрогобич, у її складі, стрімко розвивався завдяки бурхливому зростанню нафтовидобутку.
Свідки епохи нафтового буму
Вілли Дрогобича — не просто архітектурна пам’ятка. Вони є свідками цілого історичного періоду, коли місто активно розвивалося завдяки нафтовому буму. У межах кількох десятиліть у них мешкали нафтові магнати, політики, підприємці, меценати. Вони зналися між собою, співпрацювали, створювали інфраструктуру, брали участь у міському самоврядуванні. Сьогодні ці вілли залишаються частиною міського пейзажу. Деякі з них забуті, деякі відреставровані. Але всі вони продовжують говорити про своє минуле, і про людей, які будували це місто.
Олена ВЕРЕНИЦЬКА. студентка ІІ курсу факультету журналістики ЛНУ ім.І.Франка
Джерела
При підготовці статті були використані матеріали:
Книга про Яна Нев’ядовського http://www.wydawnictwo.pwsz.legnica.edu.pl/zalaczniki/monografie/burmistrz/niewiadomski.pdf
Про віллу Яна Нев’ядомського: https://drohobychyna.com.ua/edifice/villa-burgomistra-yana-nyevyadomskogo/istorichni-vidomosti/
Якоб Фаєрштайн: https://dro-e.blogspot.com/2012/07/blog-post_117.html
Стаття про будівництво єврейського будинку для сиріт Якубом Фаєрштайном: http://maydan.drohobych.net/?p=22591
Раймунд Ярош:
https://karpaty.rocks/villa-burgomistra-raymonda-yarosha-drogobych
Про віллу Раймунда Яроша:
https://karpaty.rocks/villa-burgomistra-raymonda-yarosha-drogobych
Вілла Б’янки: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%91%27%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8
Вісник музею «Дрогобичина»:
Про віллу Гартенберга:
https://drohobychyna.com.ua/edifice/palac-gartenberga/istorichni-vidomosti/