Безрозсудно сумніватися у існуванні духовних причин виникнення хвороб, як і сумніватися у єдності тіла і душі, інформує Ukr.Media.
Приклад тому — наші предки, перші люди, які пізнали гріх, що вразив тлінням їхні тіла. Вони втратили потаємну цілісність, забули про важливість єднання з Господом, що призвело їх до хвороб і смерті. Подібне порушення чинимо і ми. Бог, перебуваючи в невпинній боротьбі за наші душі, прагне врятувати кожного з нас, проте навіть на новонародженому немовляті залишило свій слід вищезазначене порушення.
Не існує людини, яка не чинила гріха, тому слід пам'ятати про важливість і величезну цілющу силу молитви.
Людські страждання, як духовні, і фізичні, єдині через гріхи що породили їх, проте вивести конкретну закономірність неможливо через незліченність цих гріхів. Бог ставиться до нас із любов'ю, а не зі «справедливістю» — він терплячий і милосердний до кожного з нас, а це означає, що й покарання за наші гріхи відносні та різноманітні. В іншому разі, деякі з нас зазнали б найважчих покарань — смертельних хвороб. Нижче ми приведемо список, що показує прямий взаємозв'язок між гріхами та захворюваннями.
Не можна забувати про те, що Бог, мудрий і милосердний, вказує на шляхи, які ведуть до нашого душевного спасіння. Однак нерозумно вважати, що хвороби завжди є прямим наслідком гріха, це питання знову ж таки індивідуальне. Не можна жити, безперестанку звіряючись зі таблицею, шукаючи, яке саме покарання буде вам нагороджено цього разу. Кожен з нас слідує власним шляхом, вказаним Господом, і на цьому шляху, зустрічаючи біди і неприємності, ми, зі смиренням і довірою, повинні сподіватися на досконалий Божий промисел. У такому, єдино правильному трактуванні, перенесена хвороба принесе найбільшу користь душі.
Тому дана таблиця швидше якийсь орієнтир, з якого можна зрозуміти, з якими гріхами слід боротися передусім.
- Шизофренія — до цієї недуги наводить свавілля, непомірна самовпевненість та зарозумілість;
- Епілепсія — прямий наслідок неприборканої впертості та жорстокості;
- Істерики — наслідки постійного пошуку уваги себе і жага слави, марнославство;
- Депресія — викликається зневірою;
- Виразкова хвороба шлунка — наслідок недовірливості, роздратування, конфліктності, або, навпаки, зайвої догідливості;
- Ішемічна хвороба — зазвичай, наслідок надзвичайної амбітності та вибагливості. Подолати хворобу допоможе розвиток самодисципліни, належної скромності та подяки;
- СНІД — викликається відсутністю цнотливості, розпустою та вживанням наркотиків;
- Ожиріння — наслідки обжерливості;
- Безпліддя та еректильна дисфункція — наслідки абортів та перелюбів;
- Істерія та неврози — наслідки владолюбства та зайвої гнівливості;
- Астенія — викликається ледарством, лінощами і зневірою.
У разі захворювання не можна боротися з одним лише гріхом, бо наша духовна складова — тонка матерія, не підвладна законам причин та наслідків. Для якнайшвидшого одужання необхідна всебічна турбота про власну душу. Необхідно щиро покаятися в гріхах і працювати над їх викоріненням, а також неухильне дотримуватися кожної християнської заповіді відтепер, надалі і всупереч спокусам.
Іншими словами, для перемоги над хворобою необхідне серйозне, чесне та повноцінне її переосмислення.
Наш найбільш небезпечний ворог, прародителька кожного з пороків — змія, що зветься гординею. Кожен християнин повинен уміти протистояти їй, інакше її смертоносна отрута приведе людину і до фізичної смерті, і до духовної загибелі.
Безумовно, сучасна медицина не стоїть на місці — завдяки її розвитку ми отримали можливість впоратися з практично будь-якою хворобою. Проте, нинішня медицина втрачає розуміння зв'язку духовних матерій і суті більшості людських недуг. Віра, на жаль, втратила свій вплив на той чи інший підхід до лікування. Справжнє благо, якщо людина усвідомлює, що все відбувається за Божою волею. Господь, як на долоні, бачить кожне вагання людської душі, розповідає про кожну думку — навіть про ту, яка ще не встигла народитися.
Існує безліч історій, що розповідають про те, що справжня віра, щире каяття та молитва, прочитана не тільки вустами, а й серцем, здатні створити справжнє диво. Смертельно хворі люди, що практично втратили надію на зцілення, одужували, коли знаходили сили звернутися душею до Бога в словах гарячої молитви. Подібних випадків безліч. І це красномовно свідчить, що лише Господь — наш справжній лікар і рятівник.