У Великобританії кольорове телебачення існує вже близько 50 років, але багато хто досі дивляться чорно-білі телевізори. Як так вийшло? Вся справа в ліцензії, яку потрібно купувати для перегляду, інформує Ukr.Media.
У 2000-му році чорно-біле ТБ використовувалося приблизно 200 тисячами британських сімей, а в 2003-му кількість скоротилася до 93 тисяч. На цей час такі телевізори досі використовуються приблизно в 7 тисячах домогосподарств Великобританії. Причому близько 2 тисяч з них знаходяться в Лондоні.
Чорно-білі телевізори використовуються в цілях банальної економії. Плата за прямі трансляції була введена ще в 30-х роках минулого століття, коли почала працювати телекомпанія «BBC»: так корпорація отримувала фінансування за рахунок глядачів і покривала свої витрати. Але лише в 2000-х роках плата офіційно стала називатися збором або ліцензією.
Ліцензія купується для перегляду прямих трансляцій через ТБ або комп'ютери. Для чорно — білих телевізорів такий своєрідний податок коштує 50 з половиною фунтів стерлінгів за рік, а для кольорових — на 100 фунтів більше. Різниця відчутна, тому багато економлять.
У Великобританії є навіть спеціальний контролюючий орган — "TV Licensing". Організація стежить за тим, щоб всі платили за ліцензію. Вона володіє спеціальними фургонами, які за допомогою особливого обладнання відстежують включені прилади і звіряють їх зі списками людей, які сплатили податок. Якщо оплата не внесена, в будинок можуть навідатися інспектори, які проводять перевірки і стягують штрафи — 1000 фунтів стерлінгів (38 тис. гривень).
Багато неплатників (а таким є приблизно кожен шостий) шукають різні виправдання по типу «я тут не живу» або «я думав, цими справами займається моя дружина». Разом зі штрафом порушник покриває витрати на юристів, а донедавна несплата була кримінальною справою.
Де ж британці беруть чорно-білі телевізори? Зазвичай вони продаються в комісіонках, з рук або в онлайн-магазинах. До речі, перегляд ТБ є безкоштовним для деяких категорій громадян: інвалідів, членів парламенту і королівської родини, туристів, моряків-іноземців, тюремних ув'язнених і бездомних.
Ось такі незвичайні правила.