Нещодано з російського полону повернули 75 українців — це воїни Збройних сил України та Національної гвардії, прикордонники, четверо цивільних, і всі вони вже на рідній землі.
Один із звільнених — Олександр з Миколаївської області. Після ворожого полону, у якому перебував понад півтора року, військовий розповів, які тортури пережив. Історією поділилася його дружина Ірина, яка зараз проживає у Львові і яка з нетерпінням чекала чоловіка. Вона оприлюднила обурливий допис з цитатами Олександра.
«…Мамашечка (звертається до дружини — ред.), який смачний борщик, нас тут так смачно годують… А ще в мене ребра переламані. Усі. Одне ребро ніяк не заживе… Та тут у всіх ребра переламані. Там п*здять от нех*й делать. А ще електрошоком їб*шать. До смерті забивають… Бляха як смачно! Я вже другу тарілочку їм! Нас знаєш чим годували? Варили буряк з отим бадиллям… І юшечку оту давали. Як шматочок буряка попаде, оооо аху*ть… Бурячок… Можна пожувать… Хліб шматочок раз в день», — розповідає Ірина, цитуючи Олександра.
Захисник наголосив, що на вулицю вони взагалі не виходили. В колонії було цокольне приміщення і маленьке вікно під стелею, за допомогою якого бачили тільки шматочок неба.
«До собаки краще відносяться ніж до нас… Мені видали взуття 40 розміру, а в мене 41 воно тисне… Нігті ростуть і врізаються в пальці, бо взуття мале і ножиць немає, щоби ті нігті обрізати… Ходити не можеш, кожен крок то біль… Я підійшов до охоронця кажу бляха ходити не можу. Затягнули на карцер, як дали п*зди… Думав не виживу… Чорний весь був… Жалітись не можна…», — наголошує Олександр.
Крім того, воїн зауважив, що втратив понад 30 кг ваги за час полону.
«Учора (дата не вказана) важили нас. Знаеш скільки я важу?56кг, а до полону був 87… 31кг втратив за двадцять місяців полону. Мамашечка я тут свої фото показую, кажуть схожий але не ти. Ревеш? Я зараз відключусь! Все давай!», — зазначив він.
Також захисник розповів про травми та лікування, яке отримував.
«…Лікарів пройшов. Тубіка нема! Інфекцій тих усіх зоновских нема! Мамашка та нормально… Мені тільки осколок з ока витягнуть, бо мішае і зранку встаю глаз сухий і дві чорні точки постійно… І руку щось би зробить, бо після вибуху роздробило так і зрослось, нічого робить нею не можу… Ребра, почка відбита.. Що кажеш? Кажи громше бо ж перепонки у вухах перебиті… Не чую… Пост написати? Про п*д*рів як відносились? Звісно пиши. Мені є шо розказать. Про це треба кричати на весь світ… За пациків болить що там залишились…», — ділиться Олександр.
Читайте також: з полону повернулася слідча з Маріуполя Мар’яна Чечелюк
«Вони не люди. НЕ ЛЮДИ. Людина так не чинить. Ну не може людина яка має серце, має душу мати стільки ненависті. Вас же мати народила. Людина народила… Боже за що», — емоційно висловилася Ірина.
