Корисні властивості гвоздики відомі ще з часів китайської династії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.. — прим. ред.), коли придворні були зобов'язані розжувати бутон цієї прянощі, перш ніж наблизитися до імператора. У наші дні жування сушеної гвоздики раптом також стало частиною гігієни серед особливо просунутих громадян. Ми готові поділитися цікавими фактами про цю корисну рослину, інформує Ukr.Media.
ВМЕ
Згідно з Великою медичною енциклопедією, гвоздика містить велику кількість ейгенолу (90-92%) — запашної речовини, що входить до складу антисептиків та знеболювальних, а також терпена каріофіллену — органічної речовини протизапальної властивості. Гвоздичні ефірні олії, присутні у прянощі, покращують травлення та прибирають неприємне амбре.
Офісні службовці розжовують 1-2 бутони гвоздики після їди або перед нарадами. Перший час було важко прийняти терпко-гіркий присмак, так і хотілося виплюнути, не розжовуючи. Але через три дні звикаєш.
Якість
Фахівці рекомендують два способи перевірки якості: якщо кинути бутон у воду і він ляже горизонтально — ефірних олій у ньому немає, відповідно і цілющих властивостей нуль. Також можна розчавити бруньку. Якщо при цьому бутон злегка трісне, то гвоздика висушена правильно і шанс на збереження ефірних олій є.
Зберігання
Продукт необхідно зберігати у герметичній тарі. У царювання англійської Єлизавети I її придворні носили прянощі в золочених коробочках.
Класичний рецепт чаю з гвоздикою
- Прогріти ємність гарячою водою, кинути 1-2 капелюшки
- Залити чорним чаєм, приготованим заздалегідь
- Настояти хвилин 5
- Насолодитися ароматом, відчути приплив сил, поспілкуватися з колегами, згенерувати ідеї.
У будь-якому випадку, сушена гвоздика не панацея, тому в разі частого застосування краще проконсультуватися зі своїм лікарем.