Гроші — це тема, яка хвилює кожного з нас. Ми часто надаємо їм надмірного значення, перетворюючи їх на головну мету життя. Але чи правильно це? Можливо, варто поглянути на гроші під іншим кутом — як на природний потік енергії, подібний до повітря, яким ми дихаємо, інформує gazetapo.lviv.ua.
Цей погляд допоможе нам переосмислити своє ставлення до грошей та зрозуміти їхню справжню роль у нашому житті.
Для цієї теми дуже підходить метафора про дихання:
- Повітря — енергія для фізичного існування людини.
- Дихання — те, що робить нас живими. Буквально саме життя.
І ось ви прогулюєтесь парком і спокійно дихаєте. Для вашої мети (спокійна прогулянка) в легені надходить достатньо повітря.
А якщо раптом вам захочеться здійснити пробіжку?
Ви просто побіжите, слідуючи своїй новій меті. А мудра природа в парі з мудрим організмом нададуть нам у легені більшу кількість повітря. Нам не потрібно замислюватися «Треба вдихнути більше, а то не вистачить» або напередодні «Треба менше подихати, щоб зекономити на завтра». Ні. Ви знаєте, ваша підсвідомість знає, що повітря завжди подасться.
Тому що нікому не спадає на думку привласнювати собі повітря.
Так і гроші — це теж енергія. Тільки не для життя як даності, а для комфортного життя.
Гроші так само, як повітря, подаються в необхідній кількості під цілі та завдання. Які цілі та завдання — такі й ресурси під них виділяються з простору.
Тільки, перш ніж досягти масштабних цілей, на шляху до них потрібно вирішити безліч проміжних завдань, щоб, як бігун, натренувати свої легені. Адже ніхто не може, вставши з просидженого дивана, відразу ж пробігти марафон. Мудрий організм на першому кілометрі зупинить самовпевненого бігуна, щоб він себе не згубив.
Так само і гроші — даються і збільшуються в міру розвитку усвідомленості — готовності пропускати через себе, не чіпляючись. Коли підростає обсяг «грошових легень».
На відміну від кисню гроші дуже хочеться привласнити і ототожнитися з ними.
Хоча, якщо придивитися, гроші нікому не належать. Вони потоками перетікають між людьми, так само, як і повітря, входить в одні легені, виходить, заходить в інші. І, звичайно, рослинний світ бере участь у цьому процесі. І, якщо ви не будете легко видихати, ви й вдихнути більше не зможете.
Не треба вдихати якомога більше і роздувати собі гордістю груди. Відпустіть їх, як дихання. Думайте про мету, куди ви йдете, навіщо і до чого, робіть дії, які залежать від вас, як бігун переставляє ноги, а подачу ресурсів довірте простору, як довіряєте йому в плані дихання.
Потрібно зняти з грошей функцію мети і тяжбу важливості. Не дозволяти їм займати увагу і відволікати від самого процесу життя: Що я відчуваю? Що я хочу? Що я роблю?