Кілька років тому «Лист про Бога» Альберта Ейнштейна, що зберігався понад 50 років у приватних зборах, пішов з аукціону майже за три мільйони доларів. Настільки висока ціна пояснюється не тільки пильною увагою до спадщини геніального фізика, а й змістом листа, інформує Ukr.Media.
«Прошу зберігати цей лист стільки часу, скільки це потрібно — роки, десятиліття. Зберігайте його, поки людство не досягне такого розвитку, щоб прийняти те, що тут написано», — таке прохання озвучив Альберт Ейнштейн в одному з листів, в якому він залишив свої одкровення, що для нього означає Бог, і що керує нашим Всесвітом.
Про що намагався повідомити у ньому великий учений?
Люди та їхні дитячі забобони
«Лист про Бога» написано незадовго до смерті знаменитого фізика, 1954 року. Він адресувався філософу Еріку Гуткінду і став досить різкою відповіддю на його книгу «Вибери життя», де філософ намагався дати наукове обґрунтування текстам «Старого Завіту».
«Наука без релігії кульгає, релігія без науки сліпа», — цей відомий афоризм Ейнштейна став приводом для нескінченних суперечок між віруючими та невіруючими, які намагалися оголосити вченого своїм прихильником. Однак маловідомий лист Ейнштейна фактично підбив підсумок його уявлень про Бога і релігію.
Ейнштейн щиро зізнається у своєму листі, що для нього всі релігії світу — це уособлення дитячих забобонів, Бог — прояв і творіння слабкостей людини, Біблія — це склепіння поважних, але досить дитячих легенд.
У своїх спробах зрозуміти Всесвіт Альберт Ейнштейн порівнював людину з дитиною, яка не має здібностей, щоб розібратися в пристрої автомобіля. Безперечно, ми розуміємо, що все навколо нас має свою організацію та порядок. Але яким саме чином все це організовано, людським розумом осягнути неможливо.
Вчений відверто говорив про свою невіру в образ Бога, який прославляється у багатьох релігіях. Ейнштейн був переконаний, що над нами немає жодної бородатої людини, яка спостерігає за кожним із нас.
Саме тому, вважав учений, людина не несе відповідальності за власні справи перед Богом. Однак разом з тим Ейнштейн визнавав, що події у нашому житті переплетені причинно-наслідковими зв'язками.
«Люди, овочі або космічний пил — всі ми виконуємо танець під незбагненну мелодію, яку наспівує нам здалеку невидимий музикант».
Що керує Всесвітом
Незважаючи на скептичні погляди на релігію, учений стверджував, що у Всесвіті існує дуже потужна сила, яка вища за людську природу. І цю силу ми здатні охопити і зрозуміти нашим розумом лише частково. Шлях до її пізнання лежить не через сліпу віру чи страх смерті, а через прагнення раціонального пізнання.
Вчений говорив, що сила, яка керує Всесвітом, має безмежну розумність, логічну стрункість. Тому у світі, де все підпорядковане закономірностям, випадковостей не може бути, оскільки всі процеси відбуваються відповідно до цих закономірностей.
Чим саме для Ейнштейна була та сила, якій підпорядковані всі процеси у Всесвіті?
«Цією всеосяжною силою є кохання», — написав Ейнштейн у своєму листі, який був адресований дочці вченого.
Великий фізик XX століття називав любов найпотужнішою силою, оскільки вона примножує все найкраще, що є в людині, і не дає нам потонути у сліпому егоїзмі. За допомогою цієї сили можна все пояснити та пізнати сенс людського життя. Проте людство довго ігнорує цю силу, оскільки ми боїмося її, вважав Альберт Ейнштейн.
Головна настанова вченого для нащадків звучить так: «Людина може зцілити світ, у якому живе, лише через кохання. Лише через цю силу ми зможемо зберегти мир і не дати нашій цивілізації загинути».
«Даремно перед обличчям катастроф XX століття багато хто скаржиться: Як Бог допустив різні катастрофи і біди? Так. Він допустив: допустив нашу свободу, але не залишив нас у темряві невідання. Шлях пізнання добра і зла вказано. І людині самій треба розплачуватися за вибір хибних шляхів».
Альберт Ейнштейн вказував на те, що кожен з нас носить усередині найпотужніший генератор кохання, енергію якого потрібно звільнити. І коли енергія всіх генераторів буде об'єднана, у цьому світі буде знищено все те, що руйнує нашу планету: ворожнеча, ексцентричність, користолюбство.
Скільки ж має пройти років, десятиліть, коли суспільство досягне такого розвитку, щоб відбулося звільнення цієї сили, навіть геніальний учений не міг відповісти.