Проблеми з нирками та сечовивідними шляхами – часте явище у кішок і собак. Страждають породисті та стерилізовані особини. Якщо улюбленець почав ігнорувати лоток і намагається мочитися в інших місцях, а собака, що вигулюється, часто і безрезультатно «присідає», висловлюючи занепокоєння, власнику потрібно звернутися до ветеринара для перевірки тварини на наявність сечостатевої інфекції та каменів у нирках, сечовому міхурі та сечоводах.
Проблема може розвинутись через:
- незбалансоване харчування;
- внаслідок рідкісних вигулів, коли вихованець змушений терпіти до приходу власника;
- впливу на вихованця низьких температур.
В клініці “Авіцена” ми проведемо повноцінне обстеження – аналіз крові тварини, мазки, зробимо УЗД твар. На підставі результатів буде призначено лікування. За потреби тварині встановлять катетер для випорожнення сечового міхура, зроблять пункцію, проведуть уропластику.
Прояви проблем з сечовипусканням
-
Ускладнене сечовипускання
Загальні симптоми:
- сечі немає або її дуже мало, навіть якщо собака намагається спорожнитися;
- вихованець поводиться неспокійно, частіше проситься на прогулянку, приймає дивні пози;
- за кілька годин наростає апатія, загальна слабкість.
Затримка сечі призводить до інтоксикації, ураження нирок, набряків. Ймовірними причинами такого патологічного стану є:
- Сечокам’яна хвороба у котів.
- Цистит.
- Патології передміхурової залози.
- Обструкція уретри, шийки сечового міхура.
- Розрив сечового міхура.
- Атонія.
- Анурія.
- Новоутворення.
2. Нетримання сечі
Загальні симптоми:
- раптові нестримні позиви;
- мимовільне сечовипускання;
- постійне виділення сечі малими порціями;
- на підстилці після сну невеликі мокрі плями сеча виділяється від різких рухів.
Якщо мова не про вроджену патологію, нетримання частіше страждають вікові великі собаки. Провокативними факторами захворювання є зайва вага, низька рухливість, часті пологи. При хронічному перебігу зростає ризик інфекцій сечостатевих шляхів.
Причинами нетримання сечі можуть бути?
- Ектопія — аномалія будови, при якій сечовід виходить у піхву (суки) або сечівник (кобелі). В такому випадку потрібне оперативне втручання, в результаті якого сечовід хірургічно виводять у сечовий міхур.
- Сфінктерна недостатність після стерилізації. Схильні великі суки, стерилізовані після настання статевої зрілості. Лікується тривалою гормональною терапією, спрямованою на підтримку функції сфінктера. У деяких випадках можлива хірургічна корекція.
- Ускладнений перебіг інфекційних хвороб сечостатевих шляхів. Через зниження чутливості рецепторів неможливо контролювати позиви. Уріна витікає довільно спочатку по краплі, потім дедалі більшими порціями. Лікується усуненням інфекції та причини хвороби, зміцненням імунітету.
- Травма – удар по животу, падіння з висоти. Спочатку травма призводить до затримки, але віддаленим наслідком може бути нетримання. Внаслідок зниження іннервації міхура та/або сфінктера собака перестає відчувати позиви та контролювати процес. Можливе часткове чи повне нетримання.
- Проблеми змикання уретри – зниження функції сфінктера через вроджену патологію, інфекцію, ожиріння, вікові зміни. В такому випадку показана тривала терапія, що нерідко включає гормональні препарати.
Зазвичай нетримання не таке небезпечне, як затримка сечі, але завдає власникам маси незручностей. Важливо пам’ятати, що вихованця не можна лаяти – стрес лише посилить ситуацію. Щоб мінімізувати наслідки, потрібно використовувати підгузки, прибрати килими на час лікування та довше гуляти.
Не варто намагатися знизити кількість питної води в раціоні – концентрована урина сильніше подразнює стінки органу, що призводить до прискореного сечовипускання. Важливо дотримуватись призначеної дієти, уникати переохолоджень, виключити солодощі та молочні продукти.
Затримка або мимовільне сечовипускання – серйозна проблема. Це не той випадок, коли є час на спроби самостійної боротьби з недугою. Незалежно від передбачуваних причин, важливо якомога раніше звернутися до ветеринара клініки Авіцена.