Якось одна жінка запитала, чи правильно вона чинить і чи не грішить, що не йде на поводу у своєї вісімдесятирічної мами, яка регулярно влаштовує скандали і виганяє їх зі своєї квартири (сім'я цієї жінки живе в трикімнатній квартирі її мами), інформує Ukr.Media.
Священник сказав, що з її боку немає жодного гріха. І порадив цій жінці організувати якусь поїздку для всієї родини, щоб мама якийсь час побула вдома сама. Порадив не повідомляти, куди вони їдуть, і не брати телефон, коли вона буде телефонувати. І поспостерігати, що станеться потім.
Так, мама може ображатися на вас, і це може вас і ранити, і вводити в ступор, і навіть сильно злити. Ну, що тут вдієш? Люди схильні ображатися. Не будемо забувати, що бувають і вікові зміни, і деменція, і старечий маразм…
Ми, звісно, пам'ятаємо, що батьків треба шанувати. Шанування — від слова "пошана". Ми повинні віддавати батькам особливу "пошану", як людям, які: породили нас на світ, виростили та виховали.
Якщо батьки втручаються в сім'ї своїх дітей, необхідно дати зрозуміти, що їхній вплив на сім'ю сина чи доньки не поширюється. Тут треба чітко дати зрозуміти, що на цій території я буду розбиратися сам. Ви цими словами нікого не образите. А якщо хтось ображається… Ображатися — це гріх.
Тато, мама, безпосередній начальник… Ніхто не може втручатися у вашу сім'ю. Особливо, якщо бабуся і дідусь порушують систему виховання — наприклад, дозволяють онукам те, що забороняють батьки. Вони — вже пенсіонери, і не дай Боже, що їхнє земне життя закінчиться. І хто залишиться з цими дітьми? Ви ж і залишитеся.
Тому виховувати повинні батько і мати. А дідусь з бабусею можуть тільки допомагати за умови, що батьки цих дітей їх про це попросять. І тільки в рамках того, що їм вкажуть.
Не слід плутати намагання догодити всім з шанобливістю. Мама і тато — це все-таки люди дорослі. Ставитися до батьків, як до малих дітей за принципом "чим би дитя не тішилося, аби не плакало" — це неправильно. Якщо вони вимагають від вас щось, що ви вважаєте неправильним або неприпустимим, то треба сказати тверде "ні". Тому що ви самі відповідаєте за себе, свою сім'ю і своїх дітей.
Літні батьки можуть ображатися, висловлювати своє невдоволення, виражати свій гнів, але підкорятися їм у жодному разі не можна. Їхня влада над вами закінчилася, коли ви створили свою сім'ю.
При цьому потрібно розмовляти з батьками з пошаною і любов'ю. Їм залишиться вибрати єдино правильне рішення — змиритися. Що, власне, і потрібно виробити для переходу у вічність.